Вівторок, 22 липня 2008 07:04

У Тараса Андрейка відмерли м"язи руки

13-річний Тарас Андрейко з райцентру Кобеляки на Полтавщині 24 серпня 2003 року зламав ліву руку. У райлікарні наклали гіпс. Через тугу пов"язку кров не надходила до кінцівки. М"язи відмерли, рука перестала рости.

— Син із друзями бігав біля автостанції, — каже 41-річний Олександр Андрейко. — Упав на металеві кутики східців і поламав руку. Вона вивернулася в лікті. Викликали "швидку". Травматолог Микола Півень зафіксував руку нерухомо, а мене відправив за фізрозчином і гіпсом.

Адрейко повернувся за 15 хв. Сина саме вивозили з перев"язочної, рука була в гіпсі.

— Півень показав знімок. Сказав, що нічого складного немає, можна йти додому, — веде далі Олександр. — Наказали прийти через день. У Тараса був перелом Монтеджа — одна кістка передпліччя зламалася, інша вивихнулася.

Чоловік показує документи. Розкладає їх на підлозі, дивані, столі. Його 33-річна дружина Людмила поїхала з синами Тарасом і 9-річним Русланом відпочивати до Криму.

— Удома в Тараса рука розболілася, пальчики припухли. Я хотів надрізати гіпс, та жінка заборонила, — каже Андрейко. — Лікар сказав їй нічого не чіпати, якщо болітиме — терпіти. На ранок Тарасик прокинувся та сказав: "Папа, в мене руки нема". Пішли в лікарню. Жінка з сином зайшли, я чекав у коридорі. Раптом вибігає Півень, лице червоне, весь трясеться. Треба в Полтаву їхати, каже, рука тяжола.

Андрейки приїхали в Полтавську міську дитячу лікарню.

— Травматолог сказав, що на руці в дитини була дуже туга пов"язка. Наслідки такі, начебто по ній проїхала вантажівка.

4 вересня Олександр поскаржився до обласної та районної прокуратури. Просив перевірити лікування сина.

— За цей період лише один раз зробили рентген-знімок, 2 вересня. Так нічого й не сказали, — розповідає чоловік. — Пальці вже згиналися, а це ознака відмирання м"язів. Коли я поскаржився в обласне управляння охорони здоров"я, нас направили в Інститут нейрохірургії в Київ. У столиці сказали їхати туди, де скалічили. Ночували ми на вокзалі, бо не мали грошей на квартиру. На ранок пішли в "Охматдит".

Хлопчика прооперували. "Наслідки травми лівої верхньої кінцівки, застаріле пошкодження Монтеджа, контрактура Фолькмана" — написали в діагнозі "Охматдиту". 22 лютого 2005 року Тарасові видалили суглоб на зап"ясті, щоб вирівняти руку та припинити ріст.

— Скалічені м"язи тягнули кисть, — пояснює Олександр Андрейко. — Через це вона стояла під прямим кутом. Сустав прибрали, щоб кисть стояла рівно. До того ліва рука була коротша правої на 3 см. Тепер зовсім не росте, менша на 8 см.

Нині хлопчик може піднімати й згинати руку. Зап"ястя і пальці нерухомі. Від держави щомісяця отримує 470 грн. соціальної допомоги.

— Сильно він страждає, сам не може рубашку застібнути. Однак усього ще не розуміє, — зітхає батько. — Діти йому співчувають, не глузують.

На момент пригоди Олександр працював депутатом райради.

— Писав численні заяви в прокуратури про зловживання в кобеляцькій лікарні, — каже Андрейко. — От на моїй дитині помстилися.

Андрейки поскаржилися до суду. Вимагають у лікарів відшкодувати 5 млрд грн моральних збитків Тарасу, по 5 млн грн батькам і повернути 3 тис. 127 грн за лікування. За п"ять років відбулося 14 судових засідань, Андрейку 8 разів відмовили в порушенні кримінальної справи.

— Кажуть, немає складу злочину. Наче я з дитиною втік із лікарні та відмовився від лікування. Це не так, жодних документів і підписів про відмову немає.

Вимагають у лікарів відшкодувати 5 мільярдів гривень моральних збитків

У суді Андрейко захищається сам.

— Ніхто не береться доводити вину лікарів, — обурюється чоловік. — Головорізам надають адвокатів, а мені — ні.

Нині Олександр Тарасович офіційно безробітний. Живе з того, що здає в оренду приміщення в центрі міста. Дружина працює санітаркою в будинку інвалідів.

— Після того, як було зроблено репозицію перелому (співставлення фрагментів кістки. — "ГПУ"), була підготовлена палата, Андрейкам запропонували залишитися в лікарні. Батька це не влаштувало, — пояснює головний лікар Кобеляцької райлікарні Іван Супруненко, 58 років. — Сказав, що поїде додому. Ми нічого не могли вдіяти. Якби дитина була під наглядом, допомогу б надали вчасно. А так розвинувся набряк, передавив сухожилля і нервові закінчення.

— Лікування надали, а режим батько обирає сам, — додає юрист лікарні Тетяна Назаренко, 30 років. — Забрав дитину та пішов.

— Ще й ображав медперсонал, — каже Супруненко. — Він неадекватний чоловік. Розклеює по місту листівки, обзиває лікарів.

Мешканці Кобеляк по-різному говорять про Олександра Андрейка.

— Це людина з неоднозначною репутацією, — каже мешканець Кобеляк, який не хоче називатися. — Раніше шив взуття, тепер збирає й перепродує старовину. Людина дуже різка. Але робить усе, щоб довести правду.

— Андрейко — хороший чоловік, — додає сусідка Віра Бутенко, 71 рік. — Завжди допоможе, гроші позичить, підвезе. Дітей своїх любить, у школу водить.

Зараз ви читаєте новину «У Тараса Андрейка відмерли м"язи руки». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода