Міський голова Києва Леонід Черновецький із 17 листопада заборонив продавати шаурму, біляші, кури-гриль на вулицях, у підземних переходах, наметах, павільйонах і кіосках. Однак такими стравами досі торгують.
Жінка, яка продавала кури-гриль поблизу станції метро Лісова, розповідає про свою роботу. Просить не називати її імені.
— Я їх усіх порозганяла б, — каже колишня продавщиця. — Але на цих точках працюють багато людей, які можуть залишитися без роботи. Продавці самі винні — не дотримуються санітарних норм. Після отруєння наш базар трясла санепідемстанція. Ми тиждень не працювали, сиділи всередині. Випічку продавали по нєсколько раз на день, курей — постійно, але втіхаря. Треба було їх спродать, бо викинуть — це убиток. А так майже весь день здирали жир зі стін. Це було важко, бо ларьки рідко мили.
Продавці в кіосках працюють по змінах.
— Приходять молоді, вони рідко убирають, — веде далі жінка. — Якось на одній точці хотіла підмести. Відсунула холодильник, а з-під нього повипадали опариші на півпальця. Я чуть не ригала. Літом — просто ужас. Стіни грязні, бо зазвичай миють тільки вітрину. Жир стікає, на нього прилипають мухи. Якщо біляш падає на пол, його піднімають, пережарюють — і на вітрину. Усе на совісті продавців. Якщо на нього наступили ногою, то відсовують ногами під стіл. Згодом забувають. Лежить, доки зелені мухи не обсядуть.
Продавщиця у деталях розказує технологію приготування страв швидкого харчування:
— Начинку для пиріжків роблять совісно. Удома відварюють горох, рис, тушать капусту. Є лише пару кіосків, які мають свою кухню. Якось побачила, як маринують курей. Їх привозять пачками. Із них тече кров. Перед закваскою рідко миють, бо води немає, а хто буде бігать? Курям відрізають голови і скидають тушки в балію. Маринують у майонезі. Посипають пряностями і якоюсь присипкою, що роз"їдає шкіру. Після закваски кидають у холодильник. Буває, влітку холодильники розморожуються. Дізнаються про це, коли кури завонюються. Тоді їх пересипають пряностями — і на жарку. Якщо курей не продали, то м"ясо зрізають і пускають на шаурму. Якщо не встигли продати — кришать, притрушують приправою, цибулею і пускають на біляші. Цілий конвеєр. Можна уявити: курка спочатку день крутилася на грилі, ніч лежала на протвені, на другий день м"ясо пустили в шаурму. Можуть крутити там два дні.
Жінка додає, що під час перевірок власники кіосків зникають:
— Якщо прийде провєрка із санчасті, то попаде продавцям. Можуть забрати в райоддєл. Ми ж порушили. Хазяїн вимагає продавати, він же гроші платить. Одну жінку на курях забрали в райоддєл, потім відпустили. Якшо таке трапляється, то директор умиває руки. Його не знайдеш. Працюємо ми не по трудовій, доказать нічого не можемо. Торгувати не можна. Ніхто не знає, чим це закінчиться.
Кури завонюються. Тоді їх пересипають пряностями — і на жарку
43-річний азербайджанець Максим живе в Києві 11 років. Поблизу станції метро Лісова тримає кіоск, де продають біляші й пиріжки. Раніше орендував квартиру, а кілька років тому придбав власну. Про заборону на торгівлю почув із газет і телебачення. Однак закривати кіоск не планує.
— Нам получаетса договорится из районной санэпидемстанцией. Нас предупреждают о неожиданном визите. Киоски закрываем. Открываемся, когда уходят, — розповідає ламаною російською. — Невыгодно устанавливать в киосках раковины, тянуть к ним воду. Во-первых, очень мало места, во-вторых, это стоит немалых денег. Чтобы сделать все условия санэпидемстанции, надо на несколько месяцев закрыть рынок, провести воду, построить новые киоски, подключить водопровод к раковине. Этого никому не выгодно. Я готов к тому, что нас прикроют. Тогда буду продавать пирожки, заматанные в кулечки. Может, печенье. Чем-то буду торговать.
Як розбагатіти на пиріжках із горохом
Для роботи кіоску із продажу біляшів і пиріжків потрібно мати ларьок та двох робітників, які ліпитимуть і продаватимуть товар. Оренда ятки — приблизно $600 на місяць. За зліплений біляш Максим платить 15 коп., за пиріжок — 12. За день торгівлі працівники отримують по 100 грн.
— Каждый вечер надо покупать муку, в среднем два мешка, примерно 600 гривен. 10 килограммов фарша — это на 100 гривен. Покупаю его через посредника на Броварской птицефабрике. Фарш — курино-индюшиный. Каждый день покупаю свежий. Не хочу рисковать здоровьем покупателей. На жарку уходит ежедневно от 15 до 20 литров подсолнечного масла. Для экономии тесто замешиваем на сливочном масле. Это уменьшает расход подсолнечного.
Азербайджанець Максим щодня має до 2000 грн прибутку із кіоску.
3 
1
Коментарі