31-річна Тетяна Кундас із Костополя Рівненської області не знає, як виглядає її єдина донька. Жінка 12-й рік не підводиться з ліжка, не говорить і не впізнає нікого з рідних. Вона так і не прийшла до тями, відколи її збив водій.
67-річна Любов Чібісова з донькою Тетяною живуть у старій хатині на околиці Костополя. У просторій вітальні чисто, з кухні пахне кавою.
Тетяна напівлежить на дивані з широко розплющеними очима, але погляд відсутній. З усіх боків її підпирають подушки. Час від часу жінка притискає до підборіддя скрючені судомою пальці.
— Іноді здається, вона усміхається. Особливо коли зачісую волосся й кажу, що люблю її, — господиня запрошує присісти на табурет. — Але вона не чує мене.
Любов Чібісова дістає з шафи старі фотографії Тетяни.
— Гарною вона була до аварії, правда? — жінка витирає сльози долонею. — Лікарі давали всього два шанси зі ста, що житиме. Нас виписали додому вмирати. Але вона дивом вижила, бо я всю дорогу молилася у "швидкій".
Востаннє Тетяна розмовляла з рідними 1996 року. На День незалежності вона пішла гуляти на площу з чоловіком Сергієм та трьома друзями-сусідами. Піврічну доньку Олену залишили вдома з бабусею.
— Опівночі мене розбудив дзвінок у двері. Пам"ятаю тільки крик сусідки: "Таню збила машина!" і білий кахель у реанімації. Донька була вся у крові, з неї стирчала крапельниця, а кусок стегна вирвало з м"ясом, — згадує Любов Чібісова. — Її збили на паралельній глухій вулиці неподалік хати.
Нас виписали додому вмирати
Тетяна йшла дорогою за друзями останньою, коли на неї налетіла новенька "Альфа Ромео". Молодик за кермом був напідпитку та їхав із друзями в корчму "Крайня хата". Удар був настільки сильним, що Тетяна вибила своїм тілом лобове скло й перекотилася через дах машини. Вона пролетіла ще 17 м.
У районній реанімації жінці прооперували ногу й гематому в голові. Потім Тетяна півроку пролежала в діагностичному центрі в Рівному. За цей час зробили ще дві операції. У грудях утворився пролежень, і з горла хлинув гній.
— Таня не могла дихати та їсти без спеціальних апаратів. У горло вставили пластмасову трубку. І знову сказали, що вона безнадійна, — згадує мати. — Ніхто не вірив, що я довезу доню додому живою.
Відтоді кожен день Любові Чібісової розпочинається однаково. Із Тетяною вони сплять на одному ліжку.
— Встаю удосвіта — Таню треба помити, нагодувати, перевдягти. Щодня приходить сусідка Надя й допомагає перенести її на диван, — розказує хазяйка. — Спершу я годувала доньку через зонд — натирала на терці фрукти, вливала соки. А потім у Тані відновився ковтальний рефлекс і вона стала їсти з ложечки. Щоб нагодувати, я стою по дві години — аж ноги затікають.
Тетяна навчилася самостійно дихати й розплющила очі через рік після операції. Інколи реагує на світло, музику — в неї змінюється міміка обличчя. Однак вона досі нічого не говорить і не бачить. Зубів уже не має — зогнили, тому мати попросила стоматолога вирвати їх.
— Мене підтримує тільки віра в Бога та допомога рідних, — зізнається жінка. — Без них я не витримала б цього болю.
Чоловік Тетяни після трагедії звільнився з армії і з донькою живе у своїх батьків. Працює на автозаправці. Сергій так і не одружився. Привозить продукти. Потримає дружину за руку та й їде на роботу.
Оленка часто провідує матір. Любить дивитися відеокасету з весіллям батьків.
— Хоче запам"ятати маму гарною. Оленка не знає її голосу, — каже бабуся.
2004 року про долю Тетяни дізнався Віктор Ющенко, коли приїжджав на мітинг у Костопіль. Йому передали записку через охоронців. Президент попросив чиновників розібратися. Однак винуватців трагедії так і не покарали.
— Хлопець, який збив доньку, нині працює в прокуратурі Рівненської області. Одразу після ДТП він утік за кордон, — розповідає Любов Чібісова. — Слідчі визнали його невинним і закрили справу.
3 
1
Коментарі