13 жовтня проти голови села Теляж Сокальського району Львівщини 42-річного Ярослава Кравченка порушили кримінальну справу. 27 вересня він побив восьмикласницю 13-річну Ірину Жеребецьку, однокласницю своєї доньки Діани.
Теляж — за 110 км від Львова. Там 800 жителів. Невелика цегляна хата голови — при в'їзді. Він живе з тестем і молодшою донькою Діаною. Дружина і теща — на заробітках в Італії.
— Того дня у дівчат була фізкультура, — розповідає Ярослав Кравченко. — Грали у волейбол. Діана пропустила м'яч, а Іра налетіла на неї і почала бити. Я тоді саме дзвонив доньці. Чую, плаче, аж заходиться. За 15 хвилин був там. Дивлюся, мала заплакана, Іра зловтішається. Ну, підлітаю і раз, другий, — показує, як давав ляпаси. — "Казав не рухати Діану? Значить — не рухати".
Діана — худорлява, має півтора метра зросту.
— Ірка крепша мене, підтягується більше за хлопців, — каже 13-річна Діана Кравченко. — Била мене кулаками і ногами.
— Іра постійно знущається з доньки, — продовжує батько. — То рукою вдарить, то копає. Таке три роки. Торік у жовтні Діані навіть "швидку" викликали. Був забій спини та ребер. Тиждень вдома лежала.
Ірина Жеребецька з батьками і братом колись жили у хаті сільського голови. Їхній будинок згорів у січні 2008-го.
— То зима була, діти стояли мокрі, перелякані, — розказує Ярослав Кравченко. — Шкода їх стало. Забрав до себе, виділив кімнату. Спершу усе добре було, їли разом. Годував їх своїм, бо у них нічого не було. А вони почали у мене м'ясо красти, пропивати. Чоловіка двічі на роботу влаштовував. Він до першої зарплати працює, получає получку і в запій іде. За два місяці силами громади звели їм хату. Як вони переселилися, Іра почала Діану бити. Шкільний психолог пояснив, що Іра з неблагополучної сім'ї, побачила, як можна жити нормально, і тепер заздрить Діані. Так ніби доводить, що краща.
32-річна Євгенія Жеребецька, мати Ірини, написала заяву в міліцію.
— Думаю, це колишній дільничний її надоумив. Він у нас не виконував своїх обов'язків. В селян постійно хтось крав курей, кролів, а він навіть не реєстрував. Я регулярно скаржився на нього начальству, цього серпня його вигнали. От він і має зуб, — говорить голова.
Будинок Жеребецьких за 7 хв. пішки від Кравченків. На подвір'ї розкидане сміття, шибки у хаті потріскані. У хаті сморід, на незастелених ліжках — брудна білизна.
— Та я й не помню, чого ми побилися, — каже Ірина Жеребецька. — Тато Діани дав мені по затилку, вдарив у руку, шо аж в ребро віддало. Увечері голова боліла і тошнило.
— Я не хтіла писати ту заяву, — говорить Євгенія Жеребецька. Від неї чути перегар. — То шериф по штири рази на день ходив і казав, шо нада. До нього дзвонив наш колишній дільничний і теж казав.
У конфлікті односельці підтримують Ярослава Кравченка.
— Штуркнув раз ту дівку, бо заслужила, — кажуть чоловіки на автобусній зупинці. — Такого голову, як наш, треба ше пошукати. На дороги гроші вибив, у школі їдальню зробив.
1 
1
Коментарі
5