— Це було десь у вісім вечора. Ми з хлопцями в доміно грали. Дивлюся, Сергій іде. Через центральний вхід, весь при параді, в одній руці роза, в другій якийсь згорточок. Хто знав, що там ніж. Заходить до Свєти, вона була сама. Хвилин за 10 такий самий спокійний виходить, але через запасний вхід, — згадує 49-річний Леонід Фандера, пацієнт Хмельницької обласної протитуберкульозної лікарні. 18 червня відвідувач закладу 42-річний Сергій Муляр зарізав там кохану 40-річну Світлану Ковальчук. Напередодні вона розірвала стосунки з ним.
Медзаклад стоїть у парку в селі Голозубинці Дунаєвецького району. Має площу 21 га, територія не обгороджена. Зараз тут 51 пацієнт, зокрема дев'ятеро жінок. Майже всі — з відкритою формою туберкульозу, однак можуть залишати межі лікарні. Світлана пробула в ній три місяці.
— Раніше Сергій у нас теж лікувався, — каже медсестра 40-річна Людмила Блажевич. — А це тільки ходив до Свєти. Ми їй не раз казали, щоб вона була осторожна, він же колишній зек, сидів за вбивство. Але вона не реагувала. Сергій гарно ухажував, ходив постійно вибритий, виглажений. Буває, сядуть у бесідці й про щось так мило говорять. Хоча сам був якийсь скритий, компанії з хлопцями не водив.
— Сергій спокійний був, ніхто не думав, що візьметься за старе, — додає 62-річний Станіслав Христофоров, головний медбрат. — Правда, раніше режим порушував. У нас лікарня відкритого типу, але при поступленні хворі пишуть розписку, що не будуть виходити. Він виходив. За це ми його виписували.
Додому тікав. Думав, його вже не шукають
Світлана Ковальчук померла.
— Коли ми приїхали, підозрюваного не було, — каже 35-річний Олег Алєксєєв з Дунаєвецького райвідділу міліції. — Пустили собак, але дощ змив сліди. Кінологи лише показали напрямок, куди він тікав. Десь о першій ночі ми побачили його в яру за селом. Він із Ярмолинців (райцентр за 45 км від Голозубинців. — "ГПУ"), додому тікав. Думав, його вже не шукають. Зловили. Каже, вбив через ревнощі, бо вона хотіла його покинути.
Сергій Муляр вісім років відсидів за вбивство. З в'язниці звільнився 2006-го, після лікувався від туберкульозу. Світлана Ковальчук родом із Дунаївців. Її чоловік зник безвісти, жінка їздила по заробітках, сама виховала двох дітей. Її донька 23-річна Ганна — заміжня, виховує доньку Софію, 1 рік. Весілля сина 22-річного Олександра зіграли кілька місяців тому.
— Його треба по кусочках різати, — плаче 65-річна Євгенія Рогожа, матір Світлани. — Я перед смертю Свєті три рази дзвонила, щось відчувала. Вона про него нічо не казала. 19 числа її мали виписувати, а до мене прийшли міліціонери.
Сергієві Муляру загрожує довічне ув'язнення. Він проходить психіатричне обстеження на осудність.
— У лікарні за те ЧП нікого не покарають, — запевняє голова громадської організації "Контроль громади" Василь Гандзюк, 50 років. — Бо її головний лікар — син заступника губернатора Вадима Гавришка, який курирує систему охорони здоров'я в області. І менш важливі випадки набувають розголосу. А тут убивство в лікарні, й усі мовчать.
2 
1
Коментарі