"Пять лет пахала как лошадь. Все ради семьи: мужа и сына, — говорить 42-річна Ольга Кошман. — Приехала, а оказывается — семьи давно нет. А я вообще никто, даже жить негде. Со мной втихаря развелись, выписали из дома и продали вещи".
Ольга Василівна родом із Буковини. 1990 року вийшла заміж за Сергія з Чернівців, народився син Ілля. Чоловік працював барменом, дружина — кондитером.
— Із самого початку свекруха дорікала, що я із села, прийшла на все готове, — каже жінка. — Але ми крутилися. Тягли з останніх сил, працювали з ранку до ночі. У Чернівцях звели двоповерховий будинок. Я ночами пекла торти, ремонти робила, але грошей не вистачало.
2000-го директор кондитерської фабрики, де працювала Ольга, запропонував виїхати на заробітки до Ізраїлю. Хотів відкрити там кафетерій, а її взяти кухарем. Кошман погодилася.
— Але з тим кафетерієм не получилось. Щоб не втрачати грошей, мені запропонували доглядати паралізовану німу жінку. Погодилася за 500 доларів на місяць. Чого тільки не терпіла. 24 години на добу її піднімала, мила, одягала, годувала. Вона кричала, як навіжена, а я мала зрозуміти, що хоче. Ночувала в коморі, постійні нервові зриви. Рятували лише думки про сім'ю. Кожну копійку відкладала, складала посилки, слала Сергієві та Ілюші.
Згодом Ольга влаштувалася шеф-кухарем до ресторану "Казанова" у місті Натанія. Працювала без вихідних, додатково готувала їжу артистам і бізнесменам. Гроші пересилала в Україну. 2005 року повернулася до Чернівців.
— Сергій зустрів зі сльозами, як і проводжав, — каже. — Заходжу в хату, а там квартиранти. Це тимчасово, каже Сергій, бо грошей не вистачало. Я тут із літака, а він зразу завів мову за ремонт. Здивувалася.
Під час розмови Ольга зрозуміла, що чоловік щось приховує.
— Ти хоч не розлучився тут зі мною? — питаю. — А він: "Розлучився". Я не вірила. Серйозно, каже, 2002 року. У мене все всередині перевернулося.
За три дні Кошман зрозуміла, що вона розлучена, а її майно продали. З сином виїхала на іншу квартиру.
— Тільки через два роки взнала, що він мене і сина через суд позбавив хати, — зітхає. — На суді свекри казали, що хату будували вони, а я втекла кудись із коханцем. Сергій підтакував. Хату переоформили на них, а мене з Ілюшею — виписали.
Ольга із сином переїхала до Києва. Подала на колишнього чоловіка до суду. Щомісяця їздить на судові засідання до Чернівців. Сергій Кошман одружився вдруге, мешкає в тому ж будинку, хоч офіційно його власником є місцевий банкір.
— Ситуація вражає, — каже юрист Віктор Пивоваров. — Гляньте на протокол засідання Першотравневого райсуду Чернівців. На першій сторінці — "відповідачка відсутня за місцем прописки і проживання", тобто місце перебування її невідоме і справу треба розглядати без неї. А на другій сторінці вже відомо, що відповідачка в Ізраїлі й усі про це знають. Та суддя Марія Савчук продовжує розглядати справу.
Зараз справу Ольги Кошман веде Аліна Федіна.
— А пані Савчук підвищили — вона зараз в Апеляційному суді. Думаю, Ользі треба скаржитися до Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
3 
1
Коментарі
3