Середа, 07 жовтня 2009 07:18

Продаж Одеського припортового заводу відбувся за правилами

Усе пізнається в порівнянні. Зразково-показовий повторний продаж "Криворіжсталі" 2005-го та скандальний конкурс із приватизації Одеського припортового заводу — ОПЗ — 29 вересня цього року наочно демонструють глибину деградації тих, хто й досі продовжує годувати народ гаслами про свої чесні й добрі наміри при владі.

Наскільки резонансною є справа з продажем ОПЗ і як боляче вдарить цей скандал по інвестиційній привабливості України, сьогодні оцінити неможливо. Ця історія обов"язково ще матиме своє не менш гучне продовження. Не секрет, що товариство "Нортіма", що виграло конкурс із продажу ОПЗ, відстоюватиме свої інтереси в суді. Ймовірність виграшу висока, адже формально аукціон відбувся за всіма правилами. У цій ситуації всі політичні звинувачення, а також розмови про якусь змову учасників чи низьку ціну продажу не мають ніякого значення.

Проведення подібних аукціонів регулюють "Положення про порядок проведення конкурсів із продажу пакетів акцій акціонерних товариств", затверджені наказом Фонду державного майна України N1800 від 31 серпня 2004 року. Початок торгів із продажу ОПЗ, які демонстрували у прямому ефірі телебачення, був своєрідним підтвердженням, що всі три його учасники — "Нортіма", "Фрунзе-Флора" та російський "Азот-Сервіс" пройшли всі процедури, необхідні для допущення до конкурсу. Згідно з Положеннями, одним з головних діючих осіб аукціону є ліцитатор, який надає свої послуги на договірній основі з Фондом держмайна за погодженням із Міністерством економіки. Коли він починає виконувати свої безпосередні обов"язки, це означає, що всі учасники конкурсу подали цінові пропозиції (вартість не має бути меншою за визначену Фондом), та у випадку з ОПЗ — дали концепції розвитку товариства.

Початком торгів вважають оголошення ліцитатором найвищої цінової пропозиції одного з учасників. Далі аукціон відбувається у вигляді торгів "з голосу". Збільшення ціни учасниками здійснюється за допомогою кроків, які мають бути не менше як 1% від початкової вартості пакета акцій. На торгах 29 вересня розмір одного кроку становив 50 млн грн. Усього було зроблено 19 кроків. Пропозиція товариства "Нортіма" вартістю 5 млрд грн була останньою й остаточною. Як вимагають Положення, після того як ліцитатор тричі оголосив названу ціну в 5 млрд грн і ніхто з інших учасників не назвав вищу, він з одночасним ударом молотка вигукнув "Продано!". Далі назвав номер учасника й оголосив його переможцем. Ним став учасник, який назвав найвищу ціну — "Нортіма".

Після перерви голова комісії виніс не протокол проведення конкурсу, а оголошення про те, що конкурс є недійсним

Згідно з Положеннями, під час аукціону секретар конкурсної комісії веде протокол, в якому зазначає початкову вартість продажу пакета акцій, пропозиції учасників конкурсу та його результат. Протокол підписують усі члени комісії та покупець у день проведення конкурсу з подальшим затвердженням в органі приватизації.

Далі відбулися незрозумілі речі, які явно вийшли за рамки Положень. Після перерви голова комісії виніс не протокол проведення конкурсу, а оголошення про те, що конкурс є недійсним. Таким чином комісія перевищила свої повноваження, оскільки переможця визначає не вона, а ліцитатор. Що за цей час сталося в кімнаті засідань, сказати достеменно неможливо. Багато хто припускає, що хтось комусь телефонував. Адже навряд чи голова комісії взяв би на себе сміливість винести таке неординарне рішення без вказівки згори. А реакція "звідти" була миттєвою — завдяки прямій телевізійній трансляції.

Так само в режимі он-лайн і майже одночасно надійшли коментарі з боку високих зацікавлених осіб. Вони дивовижним чином збіглися з думкою конкурсної комісії. Прем"єр-міністр України Юлія Тимошенко, 48 років, звинуватила учасників конкурсу в попередній змові з метою придбання виставленого пакета акцій за низькою ціною. Яким чином вона змогла за такий короткий термін провести розслідування з цього приводу, залишається загадкою. Якщо ці звинувачення були зроблені на підставі інформації конкурсної комісії, тоді чому вона не припинила аукціон, щойно викрила цю змову? Для цього в неї було достатньо повноважень. Однак про щось подібне до завершення торгів й оголошення перерви ніхто з членів комісії навіть не натякав.

Присутній на конкурсі виконувач обов"язків голови Фонду держмайна 45-річний Дмитро Парфененко також підтримав рішення комісії. Але назвав іншу причину — акції ОПЗ були продані надто дешево. Прийнятною ціною він вважає 8–10 млрд грн. Хоча ще в липні мріяв про 6–7 млрд. Фахівці вважають, що таку ціну можна було отримати тільки до кризи. Зараз же вартість майна впала. То ж чи варто було взагалі так поспішати з продажем Одеського припортового заводу? Як і сподіватися при цьому на високі прибутки від продажу. Навіть якщо теперішня стартова ціна об"єкта всього на $100 млн нижча від торішньої, що не є співвимірним із глибиною кризи. Дивує й те, що стартові 4 млрд грн, визначені фахівцями Фонду держмайна та профспілками ОПЗ, раніше не викликали жодних застережень із боку керівників як уряду, так і Фонду. Однак остаточна ціна продажу — на чверть вища — тепер чомусь їх не влаштовує.

Багато хто пояснює явно неадекватне рішення визнати конкурс із продажу ОПЗ недійсним тим, що насправді приватизацію планували під іншого покупця. Якби таку ж "низьку" ціну запропонувало товариство "Азот-Сервіс", результати конкурсу навряд чи анулювали б. Адже ця компанія має відношення до російського "Газпрому". А з цим російським гігантом, який диктує свою незламну волю всій Європі, ніхто не хоче псувати стосунки не лише напередодні виборів чи опалювального сезону.

Зараз ви читаєте новину «Продаж Одеського припортового заводу відбувся за правилами». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 892
Голосування Який результат покаже збірна України з футболу на Євро-2020/21?
  • 1) не вийде з групи
  • 2) дійде до 1/8 фіналу
  • 3) дійде до 1/4 фіналу
  • 4) дійде до 1/2 фіналу
  • 5) дійде до фіналу
  • 6) виграє турнір
Переглянути