На "Луганськтепловозі" за січень і березень погасили борг із зарплати. За це робітники дякують охоронцю підприємства 40-річному Володимирові Тараканову, який 2 квітня облився ацетоном і підпалив себе на східцях Луганської облдержадміністрації.
— Он вспыхнул, как факел, а над головой держал фотографию женщины с девочкой, — розповідає "ГПУ" 32-річний міліціонер Анатолій Гуторов, який того дня чергував біля облдержадміністрації. — Пока я сбивал с него пламя, мой напарник вызвал "скорую". Его на носилки кладут, а он, обгоревший, бормочет: "У меня две девочки, им надо кушать".
Володимир працює стрільцем відомчої охорони на "Луганськтепловозі". У день трагедії він зайшов до бухгалтерії заводу запитати, коли буде зарплата.
— Коли буде, ми вас запросимо, — відповіли йому.
— Три месяца зарплату не платите, семью кормить нечем. Может, облить себя бензином и поджечь, — обурився Тараканов. У відповідь почув, що таке шоу в дирекції заводу подивляться з задоволенням.
— Батько прийшов розстроєний, — розповідає 12-річна Ліза, донька Володимира. — Я хотіла його погодувати — бабуся вранці борщу наварила. Але він відмовився. Тільки води попив і пішов до кімнати. Раптом чую — гуркіт. Бачу, лежить на підлозі, обличчя бліде й не дихає. Я так перелякалася! Подзвонила у "швидку", плачу. Мені сказали покликати дорослих і кинули трубку. Я згадала, що дають нашатир понюхати, але де його взяти? Вмокнула ватку в ацетон, у нашій кладовці пляшка стояла, і тато відкрив очі.
За кілька годин біля адміністрації Володимир Тараканов облився ацетоном із пляшки, яку знайшла донька.
— Ми справді затримували платню. У нас тоді були не найкращі часи. "Укрзалізниця" завинила 10 мільйонів гривень, — каже директор заводу Віктор Бикадоров. — Але ми намагаємося підтримати своїх робітників. Тараканов ніколи не звертався за матеріальною допомогою.
З опіками ІІ ступеня Володимир Тараканов потрапив до опікового відділення лікарні. У чоловіка були обпечені понад 20% тіла.
— Із психікою у Володі все в порядку, — каже колега Тараканова охоронець Сергій Аверченко. — Він людина грамотна й не гірше за інших розуміє, що ніякі гроші не варті здоров"я. Просто нерви трохи здали. Мужик вкалує, а сім"я голодує. Втім, він же ліг за нас усіх на амбразуру. Нашу власть нічим не проймеш. Чули, що взимку в місті робилося? На Краснопольській шахті 13 мужиків в забої голодували. Думаєте, когось це зачепило?! Доки дружини в забій не спустилися, борги віддавати не хотіли.
Цьогоріч "Луганськтепловозу" виповнилося 110 років. На заводі збирають вантажні магістральні тепловози. У березні 200-го майже 80% акцій заводу купили колишні конкуренти луганчан — російське підприємство "Брянськтепловоз". Нині робітники не вірять у перспективи українського заводу, тому звільняються.
На заводі не виплачували зарплатню в січні, лютому, березні. Робочі викручувалися, хто як міг. Сім"ї Володимира було скрутно. Напередодні його дружину звільнили з хлібозаводу за скороченням. У центрі зайнятості їй платили 500 грн. Грошей ледь вистачало на хліб, проїзд та шкільні сніданки доньці.
Із ВіолетТою, дружиною Володимира, зустрічаємося у дворі старого триповерхового будинку в робітничому районі. Тут жили батьки жінки, які колись приїхали з Росії освоювати Донбас.
— Справа навіть не в голодуванні, — каже Віолетта Тараканова. — Володя — мужчина, розумієте? Звик забезпечувати сім"ю. Він переживав, що ми недоїдаємо, що не купив нам подарунків на 8 Березня. Погрожували відключити за борги світло й газ. Ще й у мене порвалися сапожки.
Володимир познайомився з Віолеттою на ставку. У 90-х роках він працював водолазом-рятувальником.
— Моя подружка тонула, а він її витяг із води, — каже жінка. — А на завод прийшов після травми — дитину з-під автомобіля витяг, а сам під колеса попав.
Третього дня після самоспалення Тараканова до лікарні приїхав представник дирекції заводу й через лікаря передав гроші — борг із зарплати. Володимир отримував 600–700 грн на місяць.
У лікарню до Володі прийшла делегація дружин
— Це ж копійки, — зітхає лікар. — Аби підняти його на ноги, треба тисячу гривень на добу.
Наступного дня подзвонили з заводу і сказали:
— Лікуйте як треба. Ми все заплатимо.
Віола гордиться вчинком чоловіка:
— В лікарню до Володі прийшла делегація дружин його колег по роботі, — згадує. — Сказали: "Наші чоловіки не рішалися відстоювати свої права, а ти зміг".
Тиждень тому Володимир Тараканов вийшов із лікарні. На "Луганськтепловозі" лишається борг із зарплат за лютий та квітень.
7 
1
Коментарі