— Говорят, Колю в Херсоне взяли, — перешіптується четверо жінок на в'їзді до вул. Виноградної в Одесі. 25 січня в будинку №36 міліціонери проводять слідчий експеримент — відтворюють обставини потрійного вбивства 22 січня.
— А я слышала, в Житомире. А на заправке говорят, что он в Одессе был, бухал. Взяли его пьяным, он не сопротивлялся.
— Наташа сама его довела, — додають чоловіки, які курять осторонь. — Он сколько вбухал в этот дом, и по заработкам ездил, и ремонты делал. А она его вышвырнула за дверь, как паршивого кота.
— Та никто его не выгонял, — заперечує огрядна жінка в коричневій дублянці й домашніх капцях, одягнутих на різнокольорові шкарпетки. — Он сам пил, руки распускал… Вот и сра...ись, и сбегались.
Зранку 25 січня одеську вул. Виноградну засипає сніг. По обіді кілька десятків міліціонерів оточують двоповерховий будинок із черепашнику. Вулицю перекривають білим патрульним джипом "Рено Дастер". Водіїв просять їхати в об'їзд.
До хати заносять три манекени, слідом два автоматники у бронежилетах заводять кремезного чоловіка в чорній куртці. Його чорна шапка насунута на очі, обличчя не видно. У дворі з цепу зривається собака. Міліціонер відтягує його за ланцюг, силоміць заштовхує до будки і закриває шматком фанери. Замкнений пес починає скавучати.
53-річна Наталія Дегтярьова жила в Одесі. Працювала продавчинею в магазині "Агромарин", виховала трьох дітей. Старші син із донькою мають родини, живуть окремо. Наталія жила з сином 18-річним Олександром, чотири роки тому зійшлася з місцевим різноробом Миколою. Він допомагав ремонтувати хату.
Увечері 22 січня до Олександра прийшла його наречена 17-річна Дарія Микельки. Вони сиділи в кімнаті, коли між Наталією й Миколою виникла сварка. Потім останній у розпалі почав стріляти з дробовика. Наталії влучив у плече, Олександру — двічі у живіт, Дарії — у груди.
— Перед смертью Саша успел набрать "скорую", сказать адрес, — обговорюють сусіди. — Неужели там не могли сообщить в милицию? А может, думали, что разыгрывает их. А может, деньги на телефоне кончились. "Скорая" приехала, но дверь ломать не стали.
— Мне Наташина старшая дочь Юля позвонила утром, — каже Юрій Сафрон, охоронець із магазину навпроти. — Говорит: пойди проверь моих, а то с вечера дозвониться не могу. Было где-то восемь утра. Я и пошел, постучал. Закрыто. Вгляделся в окно — лежит кто-то на кровати. Испугался, думал, газа надышались, сломал дверной замок, а там такое…
Міліціонери приїхали о 8.30. Установили, що люди загинули напередодні о 22.30. Господиню дорізали ножем.
— Мне сказали, что Саша был живой, — згадує 34-річний Сергій Дегтярьов, найстарший син Наталії. — Но почему-то не успел "скорой" все объяснить. Если бы врачи сразу сообщили в милицию, может, и спасли бы.
У вбивстві міліціонери підозрювали співмешканця Миколу, з яким Наталія часто сварилася, і місцевого підприємця, який поставив кіоск на спірній території. Бізнесмен довів у суді, що крамницю поставив на своїй землі, однак із сусідкою продовжували сваритися.
Увечері 24 січня Миколу знайшли.
— Його затримали в Житомирі, у будинку сестри, — каже Ірина Лемешева з прес-центру МВС України. — Він зізнався. Пояснив, що часто сварився зі співмешканкою.
Поки що Микола перебуває у статусі підозрюваного. Йому загрожує довічне ув'язнення.
— Лично я не верю, что это Коля, — каже Сергій Дегтярьов. — Он неплохой человек, мастер на все руки. Жил с мамой, как все нормальные люди. Иногда и выпивал, как и все. И ссорились, и мирились. Моей маме угрожал бизнесмен. В прошлом году бросил во двор учебную гранату.
1 
70
Коментарі
2