"Родовід банк" продав трикімнатну квартиру донеччанки 33-річної Інни Юханаєвої. Помешкання вартістю $112,6 тис. вона купила у кредит, виплатила $40 тис, а банк продав його у зв'язку з банкрутством. За 310 тис. грн житло придбав житель Луганщини.
— Артур Сергеевич, — Юханаєва показує документи з торгів, які відбулися торік 10 вересня. — За четыре месяца чего только не наслышалась от него и его друзей: "Мы тебя вывезем, убьем, закопаем в посадке". Прикрываются громкими именами. Раз заявили: "Забрать у тебя квартиру приказал Янукович".
Інна працювала у Москві бухгалтером, щомісяця отримувала $1,5 тис. Її чоловік мав бізнес. 2008 року купили в кредит квартиру на вул. Звягільського.
— Будинку 20 років, — говорить Юханаєва. — Зараз наша квартира коштує десь 90 тисяч доларів, але 2008-го ціни були вищі. Я взяла кредит на 15 років. Гасила його раніше терміну, за півтора року виплатила 40 тисяч доларів.
"Родовід банк" заснований 1990-го. Наприкінці 2008-го у нього почалися проблеми, рахунки 250 тис. вкладників заморозили. Нацбанк дав 3 млрд грн на повернення боргів. За доведення установи до банкрутства порушили справу. 2011-го Кабінет Міністрів створив на базі "Родоводу" санаційний банк, який мав би стабілізувати роботу.
Помешкання Юханаєвої 2009-го у фінустанові вирішили продати.
— Мені нічого не сказали, я продовжувала платити кредит, — розповідає Інна. — Коли наше відділення закрили, звернулася до центрального, запитувала, кому платити. Сказали почекати. А торік приходить лист з управління юстиції: "Вітаємо, вашу квартиру продали". Я була в шоці. Сама виплатила б ці 310 тисяч гривень.
26 вересня до квартири ввірвалися четверо невідомих.
— Спортсмени років по 35–40, назвалися юристами. У них замість "доброго дня" — "Су..а, забирай своего малолетнего выродка и проваливай!" Їздять машиною з номерами DONBASS. Я викликала міліцію. То виходить до мене кавказець: "Убирайся, или мы твою маленькую сучку насиловать будем", — Інна притискає до себе доньку 8-річну Вікторію. — Я пішла до прокурора області. Він кричав: "Як таке може бути в Донецьку?" Обіцяв взяти справу під контроль. Я повірила. Повертаюся додому, а з квартири вантажники речі виносять. Кажуть, на смітник. Я викликала еменесників, занесли все назад. Але пропали моя норкова шуба, пуховик, папка з документами. Я написала на Артура Сергійовича заяву в міліцію. 13 січня ця ж міліція мене й вигнала.
Від 15 січня Інна з донькою мешкає у батьків. У квартирі на вул. Звягільського залишилися її побутова техніка, меблі.
— Усе відбувалося законно, — говорить 35-річний Михайло Шнайдер, адвокат нового власника. — Житло було на стадії реалізації півтора року. Всі документи, від опису майна до арешту, відправляли боржникам.
— Ознак злочину тут немає, — додає Володимир Савкін із Київського райвідділу міліції Донецька. — Такі питання треба вирішувати в суді.
До суду Інні порадили звернутися й представники банку. Вона подала заяву, вимагала визнати торги незаконними, бо була порушена процедура. 18 січня суддя Київського райсуду Олег Бурлаченко розглянув справу, квартиру залишив за новим власником. 2011 року цей же суддя виправдав банду квартирних вимагачів. Згодом вирок скасували, керівник банди Андрій Ніфонтов отримав 11 років в'язниці. Суддю не покарали.
У схемі брали участь четверо
Справу Інни Юханаєвої аналізує донецький адвокат Дмитро Коробко:
— У цій схемі брали участь чотири сторони: банк, нотаріус, державні виконавці й силова підтримка. Банк закрив рахунок, на який жінка мала платити позику, нового не дав. Як борг зріс — попросив у нотаріуса дозвіл на продаж. Той надав його, справу передали державним виконавцям. Вони швидко провели торги, квартиру придбала силова підтримка. Кожна сторона робила все так, щоб власниця нічого не знала, кожна порушила закон. Банк — бо не надав боржниці можливості погасити кредит. Нотаріус і державний виконавець — що нічого не повідомляли. Це ознаки організованого злочину. Але міліції не до того, вона захищає владу.
Інна на початковому етапі мала письмово звернутися до фінустанови.
Вимагати надати нові реквізити. У разі відмови — поскаржитися на банк до суду.
7 
1
Коментарі