Увечері 20 травня із райцентру Козелець у Чернігівської області до села Чемер виїхала оперативна міліцейська група: водій службової "шістки", два дільничних, слідчий та інспектор патрульної служби. Звідти до райвідділу зателефонували двоє чоловіків, сказали, що невідомий погрожує їм зброєю.
— Біля парку колеги пішли до "фольксваґена" заявника подивитися, що до чого. Я лишився біля машини, — згадує 33-річний інспектор Микола Тимошенко. — Бачу, на мене чоловік іде й пістолет направив. Кричу: "Не стріляйте, міліція!". А він: "Та пішов ти на...". І пальнув. Куля попала в ліву руку, вище кисті. Я служив у морській піхоті — перекувиркнувся за машину, став діставати з кобури пістолет. Другий постріл поцілив мені в голову. Куля пройшла під праве око й вийшла навиліт за правим вухом. Я вистрелив двічі вгору, а потім — у бік нападавшого. Не знаю, куди попав. Було темно, ще й кров око залила. Незнайомець стрелив утретє, й куля потрапила мені в ліву ногу, нижче коліна, й пройшла навиліт. Я закричав хлопцям: "Стріляйте!". У нас були пістолети Макарова й автомат.
У нападника випустили чергу з автомата АКМ-74. Одна куля пролетіла 50 м і влучила у випадкову людину.
— Сиджу, граю в карти, і тут — удар у таз. Я упав набік. Кров як хлюпне, — розповідає поранений будівельник Юрій Звон, 29 років. — Того дня я пішов на день народження до жінки свого товариша Андрія. Їхня хата межує з парком. Посиділи за столом. Вийшли на ґанок. Гостей було чоловік сім. Сидимо, граємо, й тут — удар. Неначе вогнем обпекло. Побачив кров і зрозумів: мене поранили. Чув постріли в парку. Думав, підлітки петардами граються. А воно, бачте, через штахетник куля пролетіла. Мене підняли — в машину і в сільську лікарню. Боляче було, але я не знепритомнів.
В обласній лікарні з руки міліціонера витягли кулю від нагана. Щодо поранення в голову, то лікарям залишалося обробити маленькі ранки — куля пройшла через м"які тканини обличчя й вилетіла біля вуха. Тільки пошкодила хрящі вушної раковини.
— Мені лікар Михайло Марцинюк сказав, що я народився в подвійній сорочці — так сильно повезло, — радіє прапорщик, який лікується в щелепно-лицьовому відділенні. — Важливих органів не заділо. Та, шо в голову попала, навіть зуби не поцарапала. Тільки вухо напухло, й ось ногу погано чую.
На кушетці поруч із прапорщиком поклали випадково підстереленого Юрія Звона. Йому куля пробила кістки таза й застрягла в м"язі поряд із ниркою. Доки вночі робили операцію, під дверима операційної за Юрія молилася мама Наталія Олександрівна, 48 років.
— Та куля міліцейська була, 5,45 міліметра. Я ж в армії служив, розбираюся, яка пістолетна, яка автоматна, — зауважує Звон.
— Погано вийшло, — говорить міліціонер. — 21 травня доньці Лізі виповнилося п"ять років. День народження був без батька. Їй велосипед подарили. Хочу щось від себе подарить.
Прапорщик Тимошенко після школи вчився на фельдшера-акушера. Строкову службу проходив у морській піхоті в Севастополі. 1994 року повернувся додому, кинув медучилище і пішов у міліцію. Має дружину, доньку та старшого сина.
Стріляв у міліціонера відомий у області колишній боксер, власник магазину в Чемері 54-річний Олександр Довгоброд.
За версією слідства, чоловік зі своєю компанією був у лісі на пікніку. Поряд відпочивали два охоронці місцевого спиртзаводу. Вони нібито образили жінку, й через це Олександр із ними побився. Увечері в селі компанії знову зустрілися. Заявники кажуть, їм погрожували рушницею, пальнули кілька разів. Охоронці викликали міліцію, сіли до свого "фольксваґена" й від"їхали вбік.
Олександр навіщось поїхав додому й повернувся на велосипеді. Машину з міліціонерами він прийняв за підмогу кривдникам і почав стріляти.
Довгоброд із пораненням ніг лежить у Козельці. Його охороняють.
2 
35413
Коментарі