49-річний Микола Мєдвєдєв із села Рябина Великописарівського району на Сумщині заробляв на життя тим, що копав могили на цвинтарі. Постійної роботи не мав. Мешкав із 42-річною безробітною дружиною Валентиною та тещею Марією Ростовцевою, 62 роки.
Марія Михайлівна раніше працювала лікаркою, отримувала пенсію. Допомагала грошима й молодша донька Тамара, вона живе в Ірландії.
Наприкінці лютого 2004-го жінка зникла. Донька подала заяву до міліції. Правоохоронці запідозрили вбивство.
— У сусідки ми знайшли сумку з речами Ростовцевої, — пригадує заступник начальника райвідділу Олександр Полянін, 41 рік. — Вона сказала сусідці, що збирається до родичів на Закарпаття й планувала забрати сумку перед від"їздом. Але в родичів її не було.
Запідозрили у вбивстві зятя. Він частенько випивав і сварився з тещею. Тим часом жінку продовжували шукати.
— Відкопали всі могили, які протягом місяця викопав Микола, — веде далі Полянін. — Разом із покійником міг підхоронити й тещу. Але тіла не було. Не знайшли й слідів насильства в хаті Мєдвєдєвих. Опитали Валентину — це нічого не дало.
Микола на той час поїхав на заробітки до Росії. На вимогу міліції дружина попросила його повернутися додому.
— Ми з ним довго бесідували, — розповідає правоохоронець. — Спочатку він твердив, що теща поїхала в Закарпаття до родичів. А я йому кажу, мовляв, гріх тіло не поховати.
Зрештою Мєдвєдєв зізнався у вбивстві. Розказав, що разом із дружиною та тещею випили горілки на поминках. Дорогою додому Микола попросив грошей. Марія Михайлівна не дала. Мовляв, однак проп"є. Вдома він накинувся на жінку з кулаками, а коли та почала кричати — звалив на ліжко й задушив. Тіло обсипав вапном і загорнув у поліетилен. У ванній кімнаті власної хати зняв кахель, вирив півтораметрову яму, поклав туди тіло й залив усе бетоном. Зверху поклав той же кахель.
Тіло жінки відкопали. На її похорон зібралося усе село.
— Добра була, — кажуть сусіди. — Завжди грошей позичить. Усім помагала.
Микола Мєдвєдєв — другий чоловік Валентини. Раніше жив у Харкові. Переїхав до Рябини 10 років тому. У Валентини від першого чоловіка Івана була доросла донька Христина.
— Валька то з одним, то з другим жила, — згадують односельці. — Частенько випивала. За собою не дивилася і виглядала старше Миколи.
Натомість у Марії Михайлівни завжди була акуратна зачіска, пофарбоване волосся, сучасний одяг. Микола з Валентиною і тещею часто прогулювалися центральною вулицею села. Чоловік не приховував, що живе одночасно з обома жінками.
Валька спита була, а Марія завжди як з іголочки
— Валька спита була, а Марія завжди як з іголочки, — згадує сусідка Ростовцевої. — Микола як вип"є, то хвалиться мужикам, що спить то з тещею, то з жінкою. Видний мужик був. Здоровий, кремезний, сивий весь. Але як вип"є, то почина кулаками махати. Валька в синяках постійно ходила.
Мати заступалася за доньку. Викликала міліцію, коли Микола починав бійку. Якось за п"яний дебош його забрали на 15 діб до райвідділку. Він тоді сказав: "Вернусь і вб"ю тещу!".
Голова Великописарівського райсуду Наталія В"юник засудила Миколу Мєдвєдєва до дев"яти років ув"язнення. Чоловік вирок не оскаржував.
Хата Мєдвєдєвих нині порожня. Валентина подалася на заробітки до Росії.
Коментарі