5 серпня у Староостропільській сільській амбулаторії Старокостянтинівського району на Хмельниччині знайшли мертвого завідувача 25-річного Івана Лешка. Він працював третій день — посаду отримав 1 серпня. Батьки досі не отримали висновку причин смерті.
— Сина призначили на посаду в п'ятницю, а вже в суботу я відчувала біду, — згадує 56-річна Ірина Лешко, мати Івана. — Коли поверталась від нього, у поїзді підсіла жіночка, на вигляд років 60, в дорогих прикрасах. У медицині, каже, як і в кожній іншій галузі, є своя мафія. Якщо син до неї не ввійде, нічого не досягне. Говорила, що має знайомих в управлінні охорони здоров'я, може допомогти. Я відмовилась. Вдома не могла заспокоїтися від того, серце вискакувало. Відчувала: Іванко у пастці. Рішила у вівторок поїхати провідати його. А зранку того дня мене розбудив капітан міліції: "Івана нема. Покінчив життя самогубством".
Ірина Іванівна — вчителька, зараз на пенсії. З чоловіком 55-річним Зеновієм Івановичем живуть у Сокільниках — приміському селі Львова.
Іван був єдиним сином. Позаторік закінчив Львівський медичний університет, здобув фах педіатра. Під час розподілу обрав лікарню міста Нетішин на Хмельниччині, однак його направили у Старокостянтинів. У березні закінчив інтернатуру в райлікарні, думав залишитися там.
— Головлікар сказав: у районному центрі нема місця педіатра. Єдиний варіант — завідувач Староостропільської амбулаторії, — продовжує Ірина Іванівна. — Син у село не хотів. Але поїхав, подивився. Каже: триповерхова клініка, до неї прикріплено п'ять ФАПів (фельдшерсько-акушерських пунктів. — "ГПУ"), дві машини. У червні завіз туди речі, весь липень чекав на призначення. Переживав, робив виписки. 30 липня ми поїхали туди. В амбулаторії є дві відремонтовані житлові кімнати. У них жили медсестри Юля й Наталя. Сина поселили в якесь розбите технічне приміщення.
1 серпня Іван Лешко офіційно приступив до виконання обов'язків завідувача.
— Завгосп сказав Іванові зайняти Юліну кімнату. Одна кімната, каже, для лікаря, друга — для медсестер. Юля закатала істерику, викликала батька. Той кричав: "Ці бандерівці всю Україну взбудоражили, тепер добралися і до нас. Я вам відомщу". Думали, конфлікт вирішить головний лікар, але він не приїхав. Зранку в суботу Іванко сказав: "Мам, я сам рішу свої проблеми". Я поїхала додому.
У вівторок Лешкам сказали забрати тіло сина з районного моргу.
— Працівники амбулаторії говорили, що знайшли Іванка на робочому місці. Кров була всюди — в кабінеті, туалеті, вестибюлі, — плаче Ірина Іванівна. — У Іванка були порізані руки від зап'ястя до ліктя, шия, підборіддя, вщент розбита голова, синя сідниця. У синовому телефоні побачила, що 2 та 3 серпня він дзвонив до міліції.
— Попередня причина смерті — самогубство, бо двері були зачинені зсередини, — кажуть в обласній міліції.
Лешки не вірять у самогубство. Вимагають, щоб міліціонери розслідували вбивство.
— Іванко не пив, не курив. Хотів здобути медичну практику й поїхати за кордон. Ідеально знав англійську, вчив німецьку й польську. Казав: буду мати пристойний заробіток — оженюся й обсиплю вас внуками, — зітхає Ірина Іванівна. — Думаємо, за вбивством стоїть наркомафія. У тій амбулаторії розфасовували наркотики, хотіли зробити з Іванка покірного раба. Він не дався. Попередню завідувачку Дзвениславу Ступар теж з'їли. Вона була педіатром, люди були задоволені її роботою. Але про неї пустили плітки, що п'є, більше часу проводить не на роботі, а в комбайнах із механізаторами.
Вбивства двох дівчат не розкрили
— Весь район знає, що Старий Остропіль — це наркоманське село, — каже Лариса Лисюк із райцентру Старокостянтинів Хмельницької області. — Там торгують наркотиками, це все кришує міліція. 3,5 року тому в селі убили Руслану Попадюк. Дівчину втягнули у банду, познущалися й замордували. Торік замордували її подружку Мирославу Одарич. Дитині було 15 років. Обидва вбивства не розкрили. Видно, Івана теж намагалися втягнути в наркоманські схеми, а він не хотів.
3 
1
Коментарі
1