четвер, 18 вересня 2008 07:11

Колтунови й Дмитренки не можуть поділити внука

Автор: фото: Тетяна САРАХАН
  Зінаїда Дмитренко із внуком Олександром. Жінка не хоче, щоб онука забрали до себе свати
Зінаїда Дмитренко із внуком Олександром. Жінка не хоче, щоб онука забрали до себе свати

Два роки тому 9-річний Олександр Колтунов з райцентру Калинівка Вінницької області втратив матір. 29-річну Наталію зарізав чоловік-одноліток Андрій. Його визнали хворим, діагностували параноїчну шизофренію.

Андрій лікується у Дніпропетровській психлікарні, а його та жінчині батьки сваряться за опікунство над онуком.

— Колтунови спеціально хочуть забрати Сашуню до себе, щоб їхній Андрій швидше з больниці вийшов, — каже 57-річна Зінаїда Дмитренко, мати Наталії.

Наталія та Андрій Колтунови жили в райцентрі Гайворон на Кіровоградщині неподалік батьків чоловіка. Мали власний будинок. Жінка працювала у відділі соціального захисту населення при райдержадміністрації, чоловік — у районному Центрі зайнятості.

— Нормальна родина, ніколи не сварилися, — згадують їхні сусіди.

5 лютого 2006 року подружжя гуляло на весіллі двоюрідної сестри Наталії. Наступного дня пішли на роботу. Син Олександр захворів, гостював у бабусі Аліси. Увечері 6 лютого Андрій накинувся на дружину з ножем. Ударив вісім разів.

— Робив з нею, що хтів, малого ж не було, — зітхає Зінаїда Кирилівна. — Доньку ми втратили. Але ж Сашко — наша кровиночка. Наташа його під серцем носила.

Михайло Колтунов побив міліціонера

Опікунами хлопчика Гайворонська опікунська рада призначила Дмитренків. Колтуновим наказали дбати про майно сина й невістки. Вони не погодилися, поскаржилися до суду. Вимагають, щоб опікунами онука визнали їх. Мовляв, дитина має жити там, де народилася. До того ж Колтунови мають більші статки, тримають власну фотостудію у Гайвороні. Дмитренки — пенсіонери. Останніх підтримують судді.

— Якось Колтунови забрали хлопчика на зимні канікули. Так і не віддали, — розповідає Раїса Білецька з опікунської ради Калинівської міськради. — Сашка забирали в них з міліцією. Вони такий терор нам улаштували.

Згадують, як Михайло Колтунов побив калинівського міліціонера Тетяну Гордієнко. Жінка отримала струс мозку. Надавав стусанів і правоохоронцеві з Гайворона.

— Я був схвильований і не контролював свої дії, — пояснив чоловік згодом.

Олександр навчається у третьому класі в Калинівці. Хлопчика провідують бабуся й дідусь з Гайворона.

— Їхати туди не хочу, хіба що в гості, — каже школяр. Хлопчик грається з однолітками в гру на мобільному телефоні.

Михайло та Аліса Колтунови провідують онука. Востаннє були 19 серпня. Вимагають, щоб їм давали хлопчика на вихідні й свята. Опікунська рада міськради дозволила приходити до малого лише в Калинівці.

— Ми не проти, щоб вони приїжджали до внука, — говорить Володимир Дмитренко, 57 років. — Як-не-як, а вони мають таке саме право на внука, як і ми.

1 вересня Колтунови телефонували до вчительки Олександра. Попередили, що все одно заберуть онука. Їм, мовляв, у цьому допоможе телебачення.

Зараз ви читаєте новину «Колтунови й Дмитренки не можуть поділити внука». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути