— Мне семью пришлось бросить. У меня есть дочь, сын, двое внуков. Стыдно, что ничем не могу им помочь, ушел жить к отцу, — каже киянин Олександр Дубенюк, 55 років. Він — інвалід другої групи, має церебральний параліч. До 2010 року працював у Київському центрі професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів, доки приміщення центру не продали.
— Работал мастером, — тягне слова Олександр Олексійович. — Все делал, у меня руки нормальные. Имел до 2 тысяч зарплаты к пенсии и чувствовал, что нужен людям. А теперь все.
Київський реабілітаційний центр 10 років тому заснувала громадська організація "Союз організацій інвалідів України". Центр займав майже тисячу квадратів у триповерхівці на вул. Фрунзе, 60. Частину здавали в оренду, в іншій працювали 30 осіб, з яких 17 інвалідів. Робили візитки, фото на документи, пресували макулатуру.
— Я работала со дня открытия, — згадує 39-річна Олена Рєзнік. Вона має вади мовного апарату, після кожного речення робить довгі паузи. — Научилась работать с компьютером, обрабатывала снимки в "Фотошопе". Я сейчас без работы. Пенсии инвалида едва хватает на еду.
2007 року Київському центру харківські колеги запропонували організувати спільний бізнес — вирощувати і переробляти ріпак.
— Ми погодилися, бо ідея перспективна. Для старту треба було 5 мільйонів гривень. Банк погодився дати під 16 відсотків річних, але видав гроші в євро, мовляв, зараз мало готівкових гривень, — розповідає Валерій Скрипський, 46 років, виконавчий директор "Союзу інвалідів України". — Тоді вдарила криза, у зв'язку з ростом курсу євро банк підняв ставку. Сума в нашій угоді вказана у гривнях, тож ми подали до суду. Одночасно почали процедуру санації підприємства — набір дій, спрямованих проти банкрутства. Нам назначили арбітражного керуючого Олександра Родзинського.
Суд довів, що банк підвищив ставку незаконно. Угоду скасували.
— Але ми раптом з'ясували, що за ініціативою арбітражного керуючого вже почали процедуру банкрутства й ліквідації підприємства, наше майно спродали. За законом, ліквідатор мав би протягом п'яти днів повідомити колективу про ліквідацію, забрати печатки, документи, закрити рахунки. Та цього не робили. Підприємство ще півроку працювало вже в чужому приміщенні. Виявилось, наше приміщення на торгах викупив брат арбітражного керуючого, а потім перепродав.
Керівництво "Союзу організацій інвалідів України" поскаржилось на дії арбітражного керуючого до міліції. Порушили кримінальну справу за шахрайство, однак суд закрив її.
7 
1
Коментарі
16