31 грудня. Шлагбаум на непримітному путівці. Ще один пост охорони, і колона машин з журналістами опиняється на Курській компресорній станції.
Серед поля — кілька будинків і п"ять величезних компресорів. Щодня вони помпують до Європи 300 млн кубометрів російського газу.
Начальник цього господарства, керівник Курського управління магістральними газопроводами Олександр Глазкрицький, за ввічливою усмішкою приховує роздратування від візиту дилетантів, які його роботу ладні перетворити на реаліті-шоу. Перші півгодини спілкування з журналістами лише підтверджують його побоювання.
— Где тут у вас вентиль, который будут перекрывать?
— Не будем мы никакой вентиль перекрывать?
— Но компрессоры остановятся, наступит тишина?
— Да нет, просто обороты чуть снизим?
— Но ведь на каком-то приборе стрелка до нуля упадет?
— У нас много приборов?
— Но главный прибор у вас есть?
— Нет?
Я вам скажу, откуда ветер дует — из Вашингтона
Ця розмова сліпого з глухим нагадує працівникам станції нещодавній телефонний дзвінок:
— У одного нашего оператора родственники в Сумах живут. Так ему домой звонят на днях и просят: "Вася, ты если газ будешь отключать, сделай так, чтобы всем отключить, а нам чуть-чуть оставить".
Але журналісти не відступають. Їм обіцяють: 1 січня котрийсь рубильник все ж таки перекриють.
Повертаємося до Курська. У придорожньому кафе зненацька потрапляємо в компанію місцевого фахівця з газового питання:
— Леонид Тимофеевич меня зовут. Я 20 лет газопроводы строил, сейчас на пенсии. И я вам скажу, откуда ветер дует — из Вашингтона!
—...?
— Ющенко — он же кто? Американец. Хотя нет, это у него жена американка. Вот оттуда ветер и дует.
Ледве вдається ухилитися від американської теми. Тут і з"ясовується, що у Леоніда Тимофійовича дружина — українка. Живе в Сумах, до нього приїздить тільки влітку. Проте за родичів він не переймається — самі, мовляв, винні:
— А я им говорил: раз вы поворачиваетесь к России одним местом — спиной, платите так, как платят другие. Халявы не будет.
Хохлы решили понты кинуть, но быстро обломались!
1 січня. В операторській кімнатці розміром 4х6 метрів якимось дивом розмістилися п"ять телекамер, кілька десятків журналістів і все місцеве начальство. О 10.45 телефон в операторській оживає — Курська станція має зменшити подачу газу на 36 млн кубометрів за добу. Олександр Глазкрицький віддає наказ своїм людям і...нічого не відбувається.
— Так мы в другой операторской все сделали, — посміхаючись, каже він. — У нас же их пять штук — на каждый компрессор по операторской.
Журналісти шоковані: головного так і не побачили. А значить, і телеглядачі не побачать — шоу не відбудеться. Виручає випадок. Через якісь технічні тонкощі на кілька годин треба скоротити подачу газу й в одну з тих труб, що йдуть у Європу. Скорочення мізерне — 100 тис. кубометрів, але цього разу тумблери перемикаються саме в тій операторській, де знаходяться журналісти. Поворот тумблера, ще поворот, картинку знято.
Тепер усі чекають на реакцію з України. І через три години на якомусь із телеканалів лунає: "Нафтогаз України" погоджується на умови "Газпрому".
— Ну, вот и все. Это хохлы решили понты кинуть, но быстро обломались! — чуємо від одного з керівників станції.
Бачачи наші здивовані обличчя, він пояснює:
— Ну, вы просили, чтобы мы вам не техническим, а человеческим языком все объясняли. Вот я и объяснил.
Утім, незабаром надходить спростування повідомлення. Отже, епопея триває.
2 січня. О 4-й ночі до Курська приїжджає експерт компанії "SGS" — перевіряти, які обсяги газу Росія поставляє в Україну, а які — в Європу. На газовимірювальній станції в місті Суджа — в 200 метрах від держкордону — збирається делегація. Крім представника "SGS", люди з "Газпрому" і "Нафтогазу".
Вся перевірка забирає три хвилини — треба лише зняти показання з п"яти лічильників. Складається акт. Але український представник підписувати його відмовляється. При цьому — жодного конфлікту. Жорсткі заяви лише для журналістів. А трохи пізніше в курилці я випадково чую майже дружню бесіду:
— Саша, ну не злись ты на меня! Мне про эту проверку только сегодня сказали. Разрешит Киев — я её подпишу, не разрешит — не подпишу. Пусть сами разбираются?
3 
1
Коментарі