Керівництво Міністерства аграрної політики змінилося, але змін у молочній галузі не видно. Як і раніше, селяни змушені віддавати молоко за безцінь. Добре, коли заготівельники платять 70 коп. за літр.
Переважно дають 50 копійок. І це при тому, що Кабмін ще 24 липня запровадив мінімальні закупівельні ціни на молокосировину. Згідно з його постановою, цього року заводи повинні платити за тонну молока вищого гатунку не менш як 1250 грн, першого — 1200 грн, другого — 1000 гривень.
Контролювати та зобов"язувати заготівельні організації та переробні підприємства дотримуватися постанови мають державні органи на місцях. Але механізм контролю специфічний. У разі невиконання урядового вердикту Мінагрополітики рекомендує селянам самим оббивати державні пороги: у держадміністраціях, інспекціях із контролю за цінами, регіональних відділеннях Антимонопольного комітету.
Кабмінівська постанова лише заплутала ситуацію. Молокозаводи — які зазвичай є монополістами на окремій території — не хочуть платити більше. Пояснюють це втратою ринків збуту в Росії. Та ще в січні цього року заборонила ввезення української тваринницької продукції. Відтоді росіяни відкрили кордони лише для шести наших підприємств. Їх ретельно обстежили московські інспектори, до того ж ці заводи зобов"язалися брати сировину не з подвір"їв, а переважно від великотоварних підприємств. Бо там, впевнені росіяни, доять із дотриманням санітарних норм, тому й якість молока вища. А загалом — ні колишні, ні нинішні чільники українського Мінагрополітики великого бажання розв"язати проблему з Росією не виявляли. Мовляв, це питання політичне.
І час втрачено. Тепер Росія обходиться без наших сирів і масла. Повернути сусідній ринок набагато складніше, ніж півроку тому. За інформацією російського галузевого журналу "Молочная промышленность", у Росії знизилися темпи скорочення поголів"я корів у приватному секторі. Більше дають молока орієнтовані на роботу під провідні переробні компанії молочні ферми.
На відміну від України, в Росії виробляти молоко стало вигідно, а це приваблює у молочне тваринництво інвестиції. У нас же із 3,6 млн корів 76,8% у приватних обійстях. Саме тому головну вимогу російської сторони — не брати сировину в приватних господарствах — з усіх переробних підприємств можуть виконати одиниці.
У нас же з 3,6 мільйона корів 76,8% — у приватних господарствах
Обвал закупівельних цін на молоко став для українських селян справжньою бідою. Постраждали сімейні бюджети двох мільйонів родин — саме стільки донедавна утримували корів. Час від часу селяни протестують проти свавілля, як вони вважають, молокозаводів. Були навіть випадки, коли люди лягали під молоковози. Та здебільшого цей протест тихий і закінчується фатально для корови: господарі змушені віддавати її на бійню. За статистикою, корів стало на 610 тис. менше, ніж було на аналогічний період два роки тому.
Незважаючи на постанову Кабміну, чиновники на місцях розводять руками. Мовляв, не мають права тиснути на переробні підприємства, які є незалежними суб"єктами ринку.
А про урядовий припис кажуть, що механізм запровадження мінімальної ціни не новий — схоже регулювання передбачено ухваленим ще два роки тому Законом "Про державну підтримку сільського господарства України". Але він не діяв із тих само причин. Словом, тепер є два схожі документи, які не працюють. До того ж селяни навряд чи ходитимуть кабінетами, добре усвідомлюючи всю безперспективність таких аудієнцій.
Молокозаводи так само навряд чи відмовляться від прибутків і купуватимуть у селян молоко дорожче. У будь-якому разі, їхнім лабораторіям не становитиме проблеми знайти в молоці від дядькової корови, приміром, мінімальний відсоток води — а це вже фальсифікат, за який підприємство може платити копійчану ціну або не купувати зовсім. Запросто можуть виявити і високий рівень бактеріологічного забруднення. Тому стукати у владні кабінети можна скільки завгодно, але на чийому боці буде правда — зрозуміло й так. Так само зрозуміло, хто, окрім селян, ще потерпатиме від ситуації. На прилавках магазинів кінцевий продукт лише дорожчатиме: посередники між молокозаводами й магазинами теж від своїх прибутків не відмовляться.
— Якщо уряд таки змусить переробників підвищити закупівельні ціни, то вартість готової молокопродукції значно збільшиться, — впевнений голова Національної асоціації молочників України "Укрмолпром" Василь Бондаренко, 67 років. За його підрахунками, оптові ціни на масло зростуть відсотків на 60, на тверді сири — на третину, на продукцію з незбираного молока — на чверть.
Утім голова комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин Михайло Гладій, 53 роки, радить шукати інші шляхи розв"язання молочної проблеми.
— Не можна змусити заводи платити за літр молока першого гатунку гривню двадцять. Ціну диктує ринок, — каже він. — Але проблемою є й те, що селяни не вміють себе захищати. Бо є асоціація, що об"єднує переробні підприємства. Ймовірно, вони узгоджують ціну закупівлі: даємо за літр 60 копійок — і все. А селяни що роблять? Їх хтось піднімав — давайте не будемо продавати три дні молоко, згодуємо свиням?! Не допомагає — тиждень не продавати. Може, й півмісяця. Нехай спробують тоді переробники... Така армія працівників без завантажених потужностей!
Михайло Гладій каже, що Мінагрополітики має намір зібрати восени переробників молока й домовлятися за ціни на цілий рік. В обмін запропонувати певне сприяння молокозаводам.
2 
1
Коментарі