Працівники кладовища міста Славута на Хмельниччині 4 квітня викопали з могили Євгена Савіцького.
— Того дня ми дев'ятини справляли, — згадує 50-річна Антоніна Савіцька, матір померлого. — Заказали панахиду на десяту ранку. А я в три ночі проснулася, бо пташка так кричала, що аж страшно стало. На душі неспокійно, тягло на кладбище. Кажу чоловікові: збирайся.
Савіцькі приїхали на цвинтар о восьмій ранку.
— Дивлюсь, а могила брата розрита, хреста нема, вінки розкидані, фотографія валяється, — каже 29-річний Роман Савіцький. — За пару метрів стоять четверо і щось закопують. Побачили нас, кинули лопати і тікати. Я двох зловив. Один дзвонить комусь і каже: "Приїжджайте, з вашим місцем проблеми". На телефоні фамілія Ковальчук. Поряд із братом похована якась Зоя Ковальчук. Ми визвали міліцію, почали шукати директора кладовища. А один із тих каже: "Це я директор". Оказалось, інші троє — його підлеглі.
Міліціонери зафіксували випадок.
— Вони закопали гроб із сином за два метри, — розповідає 52-річний Віталій Савіцький, батько померлого. — Ми заставили відкопати. Труна вся подерта, по ній лопатами шкрябали, ногами ставали.
Савіцькі хотіли відкрити домовину, подивитися, чи не перевернулося тіло. Та міліціонери заборонили: дозвіл на ексгумацію дає лише прокуратура. Священик, який приїхав на панахиду, теж відмовився опечатувати могилу.
— Бо труну поховали між рядами, а так не можна, — каже отець Андрій, священик Київського патріархату. — Взагалі це дуже великий гріх. Ми створені по образу й подобі Божій. А ці богохульнічали, потривожили тіло.
Міліціонери відмовилися порушувати кримінальну справу за наругу над могилою.
— Бо працівники кладовища не мали на меті принизити пам'ять загиблого або родичів, — говорить слідчий 34-річний Василь Голянич із райвідділу міліції. — А Володимир Ковальчук іще раніше замовив місце на кладовищі біля дружини і виявив, що воно зайняте. Він теж не мав на меті когось принизити.
Савіцькі звернулися до юриста 32-річного Олексія Якимчука.
— Дії копачів підпадають під статтю 297, — розказує той. — Бо там чітко вказано: "Наруга над могилою — це самовільне розкопування могили". А в них жодного дозволу не було.
Натомість провоохоронці порушили справу щодо Романа Савіцького. За те, що той побив копача Вадима Гонтика.
— На цвинтарі він не скаржився, — обурюється Роман. — А потом оказався вже і побитим, і зі струсом мозку.
Вадим Гонтик четвертий тиждень на лікарняному. Запевняє, що могили не чіпав.
— Та прийшов Ковальчук, сказав, що йому мало місця. Ми на півметра змістили хреста, але гроба не викопували, — говорить інший копач Василь Телендій, 38 років. Однак не може пояснити, чому труна виявилася за 2 м від місця поховання.
— Я що, за собственної волі копав? — відказує Володимир Гарановський, 46 років. — Треба воно мені. Приїхав один, сказав викопати. Та в мене заказів по три ями на день.
72-річний Володимир Ковальчук не вважає себе винним:
— Та то я пострадав. То взагалі вішальник, його не можна на цвинтарі ховати. Я раніше просив оставити біля жінки й мені місце. А ті алкаші все напутали.
Євген Савіцький вісім років хворів на тяжку недугу. Біль не вгамовували найсильніші знеболювальні. У 25 років повісився.
— Нам було все одно, де брата хоронити, — каже Роман. — Якщо Ковальчук такий правильний, то хай би свою жінку перекопав.
Тепер могила Євгена зміщена на 2 м. А на тому місці вкопали стіл і лави. Савіцькі вимагають покарати Ковальчука.
3 
1
Коментарі
5