"Я почув гудок поїзда й очуняв. Поповз із рейок, коли чую — ноги хрусть! хрусть, — згадує 28-річний будівельник Євген Люльов із міста Богуслав Київської області. — Я обхопив їх руками, хотів підтягти. І відключився".

30 травня в містечку Буча під Києвом Євгена Люльова збив товарний потяг. Чоловікові відрізало ноги. На колію Люльова поклали злочинці, які пограбували його в місцевому барі "Гетьман".

"Швидку" до потерпілого викликали машиністи товарняка. Із розірваних артерій на ногах фонтаном била кров. Її тиск був 60/40 (норма — 120/80). Чоловік впав у кому.

— Я тоді чергувала, — згадує медсестра Валентина Олександрівна. — В операційну заносила його ноги. Шкода, він такий вродливий, був у дорогій чорній сорочці та красивих туфлях.

Із Люльовим зустрічаємося в лікарні Богуслава. Він пересідає з ліжка в інвалідний візок. Каже, його позичив у родичів. Коли оформить інвалідність, візок доведеться повернути.

— Богуслав місто хоч і курортне, але роботи немає, — розповідає Євген. — Я їздив по заробітках. На травень запросили до Бучі на будівництво хлібзаводу. Пообіцяли гарні заробітки.

Місяць Євген працював у Бучі. Жив у вагончику з двома напарниками з міста Первомайська Миколаївської області. 30 травня робітники отримали першу зарплату. Увечері вирішили підзаробити — поїхали будувати балкон у приватному будинку.

— Повернулися близько 12-ї ночі, — згадує Євген. — Першу платню вирішили відзначити. Купили пляшку горілки й пішли в привокзальний бар "Гетьман". Я взяв усі гроші — майже 2 тисячі гривень, бо мав їхати додому, в Богуслав. Посиділи трохи. Коли виходили, почали сваритися з місцевими. Мене хтось ударив у потилицю. Я знепритомнів. Друзі втекли.

На 40 тисяч бучанців лише 12 міліціонерів

У Євгена забрали гроші, побили й відтягли на залізничну колію. Документів Люльов при собі не мав. Паспорт залишив на роботі. У журналі реєстрації Бучанського міськвідділу його записали як невідомого.

— Мені подзвонили з міліції. Сказали, що Женю кинули під поїзд, — згадує 21-річна Тетяна Люльова, яка чергує біля чоловіка. — Першого дня я сильно плакала, зараз уже звикаю. Головне, щоб рани загоїлися, а там усе наладиться. Житимемо на мою зарплату. Я працюю офіціанткою, отримую 700 гривень. Може, назбираємо на протези.

Тетяна родом із села Ксаверівка Васильківського району Київської області. Із Євгеном познайомилася ще в дитинстві.

— Він у наше село на танці бігав, — усміхається жінка. — Якось я прийшла до брата, він працював у Богуславі на автозаправці. Женя там же робив автослюсарем. Познайомилися, зустрічалися два роки.

Після весілля Люльови поселилися в Богуславі. Винаймають селянську хату. Платять 200 грн на місяць.

— Відкрили рахунок в банку, збиратимемо Жені на протези, — веде далі Тетяна. — Вони дорогі, один коштує 16 тисяч гривень. Допоміг Женін начальник. Він виплатив усю зарплату і дав ще 100 доларів, хоча Женя працював неофіційно. Мої батьки також помогли.

Люльови просять допомогти їм зібрати гроші на протези Євгенові. Кошти можна надіслати за адресою: ФАБ "Київська Русь" у м. Богуславі, МФО 319036, код ЄДРПОУ 0000099999. Рахунок N 2625590001. Призначення платежу: поповнення карткового рахунку Люльова Євгена Олексійовича.

Люльови скаржаться, що міліція не шукає злочинців, які покалічили чоловіка.

Одразу після нещастя із Євгеном транспортна міліція залізничної станції Київ-Пасажирський порушила кримінальну справу за фактом нападу. Та нині її закрили. Винних не знайшли.

— Слідчий почав твердити, що я сам винен, бо випив, — обурюється Євген. — А мій гаманець начебто знайшли на роботі без грошей. Я дзвонив на роботу і розпитував. Гаманця там не було.

Євген підозрює, що міліціонери навіть не намагалися шукати нападників.

— Хай покажуть свідчення хлопців, які були зі мною, — каже він. — Думаю, їх навіть не шукали.

У Бучі бар "Гетьман", де побили Євгена, має погану славу.

— Дня не буває, щоб з "Гетьмана" не привозили скалічених людей, — каже хірург місцевої лікарні Ростислав Солонько. — Там постійно бійки. Є ще бар "Алігатор", а колись був на вокзалі "Фараон". Там теж були п"яні бійки.

Майор Ярослав Лепчій почав очолювати міський відділ міліції в Бучі нещодавно. Про п"яні бійки в барі "Гетьман" знає.

— Ми не встигаємо за всім слідкувати, — зітхає майор. — Бо на 40 тисяч бучанців лише 12 міліціонерів.

×