15 серпня в селі Велика Мочулка Теплицького району Вінниччини ховали 37-річного Володимира Коваля. Він служив у Севастополі, на російському кораблі. В офіційному документі, наданому родичам, написано: "Загинув у місті Новоросійськ при виконанні службових обов"язків". У селі говорять, що Коваля вбили під час війни у Грузії. Тіло везли на батьківщину майже тиждень.
Мати військового 71-річна Євдокія Андріївна втирає мокрі очі, говорить тихо.
— Як пішов мій Володя у 18 років служити на флот у Севастополь, так і лишився там. У 21 рік оженився. З невісткою Галею виховали двох донечок. Маринці — 14, Ірочці — 8 років. Коли сталася трагедія, від мене скривали, але я відчувала, що щось не так. Перед його загибеллю наснився сон. Начебто він зовсім маленький. До мене підходить моя покійна мама Фросина і каже: "Тепер я його буду знову бавити". Вона прожила 86 років і дуже любила Володю, — схлипує. — Привезли його — голова поранена, шия вся синя.
У Євдокії Коваль залишилося двоє дітей. 47-річний Іван живе з родиною у Мелітополі, донька Світлана — у Теплику. Чоловік Василь помер 20 років тому.
— Володя служил мичманом на корабле "Турбинист", — розповідає російською дружина загиблого Галина Іванівна. — Он мало рассказывал о работе. Ничего о его гибели неизвестно. Нашей маме сейчас очень тяжело. Девчонки пытаются хоть как-то отвлечь, постоянно с ней воркуют: "Бабушка, а давайте то сделаем, а может, сходим на огородик"… Жаль, что не сможем долго пробыть в селе. Детям в школу скоро.
Корабель "Турбинист" Чорноморського флоту Росії брав участь у воєнному конфлікті в Грузії. Нещодавно повернувся в Севастопольську бухту. Такі бойові судна шукають і знищують міни.
Старший брат покійного Іван не хоче розказувати про брата.
— Нам зараз дуже важко. Мати щодня просить, щоб відвіз її до Володі. Їздимо на кладовище. Будь-яка згадка про Володю додає їй ще більшого болю.
Коментарі
1