— Думала, что после обширного инфаркта умру. Мне уже было все равно. Я лежачая была, — киянка 90-річна Ольга Москвіна у блакитному халаті зустрічає біля ліфта, запрошує на кухню. На столі лежить посвідчення учасника Великої Вітчизняної війни та інваліда другої групи. — Врачи говорили, что нет ни одного процента, что выживу. У меня никого не было. Мужа похоронила в 2009-м, на кладбище возле могилки одна стояла. А эти увидели, что я одинокая, и накинулись на эту несчастную квартиру, как хищники.
7 травня Печерський райсуд столиці постановив, що Ольга Москвіна має виселитися зі своєї квартири. За документами, вона нібито подарувала своє помешкання на 44 "квадрати" іншим людям. Суд тривав із 2009 року.
Ольга Миколаївна живе на вул. Лесі Українки, 24б у Печерському районі столиці. Це центр міста. Поряд станція метро Печерська, Університет культури й мистецтв. Квадратний метр житла в цьому районі коштує від $2150. Квартири вартують понад 1 млн грн.
Житло киянка отримала від держави. У цьому будинку мешкає з 1966-го. 17 років тому вони з чоловіком продали трикімнатну й купили двокімнатну квартиру за цією ж адресою.
— Не представляла, что такое может быть. Чтобы ветерана войны выселили, — плаче Ольга Миколаївна. — Доверчивая, вот и осталась бомжом. Говорю им: "Дайте спокойно дожить. Сколько там мне осталось". Я никому не нужна, единственный выход — уйти из жизни, — каже. — Они хотели меня запихнуть в Кирилловскую больницу (раніше так називалася столична психлікарня імені Павлова. — "ГПУ"), — показує довідку, що ніколи не була на обліку у психлікарні. — Хотели сделать из меня ненормальную. Десять раз вызывали туда. С психбольницы я не вышла бы. Что я могу сделать одна?
Чотири роки тому знайома попросила Москвіну на певний час прихистити Валерія Пишного з матір'ю, доки вона знайде їм нове житло. Ольга Миколаївна погодилася.
— Потом квартирант Валерий Пышный рассказал, что эта знакомая хочет отобрать у меня квартиру, — пояснює. — Я поверила ему. А он такой хороший человек мне казался, даже воробушка хоронил, когда задавил. Он как-то посадил меня в машину и поехали в БТИ якобы проверить все ли в порядке с документами на квартиру. Там сказал: "Подпишите здесь". И все. Я ничего не читала, плохо понимаю украинский. А дома его мамаша сказала: "Вам здесь уже делать нечего. Теперь я тут хозяйка".
Моя дочь уехала за границу и мы не общаемся, — продовжує Ольга Миколаївна. — Она живет в Намибии в Южной Африке, муж работает в посольстве. Мне даже не звонит. Сказала: "Не нужна мне твоя квартира вместе с тобой".
54-річний Валерій Пишний родом із райцентру Звенигородка на Черкащині. Він із матір'ю прописані у квартирі на вул. Лесі Українки, 15а. Потім з'ясувалося, що Ольга Москвіна підписала дарчу. Тепер половина квартири належить матері Пишного — 79-річній Євгенії Сергіївні. А друга частина — 53-річній Ірині Разуменко. Вона допомагала Москвіній. Ольга Миколаївна подарувала їй половину квартири.
— Тот квартирант втерся в доверие, за несколько месяцев стал дня нее родным, — пояснює 55-річна Тетяна Стойко, подруга Москвіної. — Скористався її важким становищем і відвіз до нотаріуса. Вона ж не усвідомлювала, що підписує. Зрозуміла, коли він почав виганяти її з хати. У міліцію дзвонив, що вона не пускає його у квартиру. Каже: "Я її годував, поїв і за квартиру платив", — продовжує Тетяна Антонівна. — Цей Пишний знайшов до Олі підхід, казав: "Ви будете мені, як мама". А вона ж лежача була після інфаркту. Це ж треба було подарувати квартиру людині, яка знущається над нею і шантажує. Якби вони її не чіпали, то після смерті забрали би квартиру. Та вони набралися наглості привезти свої речі й виселяють жінку на вулицю. Розумію, коли дарчу підписують за гроші, а Оля нічого за цю квартиру не отримала.
На суди з ними стільки грошей угрохали, — продовжує Тетяна Стойко. — А результат: вона підписала дарчу при розумі й повному здоров'ї. Як може людина після інфаркту, напічкана ліками, ще й в такому віці бути при повному здоров'ї?
Ольга Москвіна під час війни була медсестрою у прифронтовому госпіталі. До пенсії працювала інженером на заводі "Артем".
Адвокати Москвіної оскаржуватимуть рішення в Апеляційному суді. Зв'язатися з Валерієм Пишним не вдалося. Його телефон відключений.
Документів не давайте нікому
Квартирних афер в Україні більшає.
— Шахраї шукають дорогу нерухомість у центрі міста. Їх цікавлять квартири, що легко продати. У таких махінаціях часто задіяні судді, прокурори та міліціонери, — каже столичний юрист Пилип Іллєнко, 35 років. — Аферами часто займаються одні й ті ж нотаріуси. Потерпілими найбільше стають літні люди, самотні, пияки. Також ті, хто часто буває за кордоном. Юристи зазначають: не можна довіряти документи на квартиру нікому — ні друзям, ні знайомим, ні колегам. Щоб видурити в людини помешкання, достатньо зробити копію з паперів.
2 
1
Коментарі