13-річній Еллі Червань із селища Томашпіль на Вінниччині місяць тому зробили унікальну операцію у київському онкоцентрі. Вийняли хворий суглоб, нагріли його в автоклаві до 120 градусів і вставили назад у ногу.
— Такої операції ще ніхто не робив, — розповідає 36-річна Тетяна Червань, мати Елли. — До того йшла мова, що замість кістки поставлять протез. Але вони погано приживаються, шкіра довго гноїться.
Кілька днів тому Еллу забрали з лікарні додому. За тиждень вона поїде на чергову хіміотерапію. Для одужання потрібно пройти ще три курси.
Червані живуть у двокімнатній квартирі. В будинку свіжий ремонт, мати на кухні готує обід.
— Відколи Елла захворіла, ми перестали купляти полуфабрикати і продукти в магазинах, перейшли на натуральне, — насипає в чашку свіжозмелену каву. — Їмо тільки свою картошку, моркву, домашніх курей. У нас знайомий працює в Росії на птахофермі. Казав, птицю одним порошком кормлять. Кинув її на сковородку і готова. А домашню треба півдня варити.
Елла сидить у кімнаті з двоюрідною сестрою Олесею, яка приїхала на кілька днів. Права нога зафіксована в ортезі (пласмасовий апарат, використовується для фіксації ноги після операції. — "ГПУ").
— Хочу стати бухгалтером, — каже Елла. — Маю "десятку" з англійської. Але прошлий год у школі була два місяці. Як захворіла — не ходила. Цього року піду, тільки певно десь із листопада, після хіміотерапії. До того часу мама приглашатиме вчителів додому.
Про хворобу доньки Червані дізналися півтора року тому.
— У Елли рік боліла нога в коліні. Ми в райлікарні робили рентген. Там нічого не показувало. Лікарі назначали мазі, щоб знеболити. Поїхали у Вінницю. Виявили реактивний артрит. Виписали вітаміни. Сказали, що перестане боліти за три місяці. Але воно не помагало, наоборот хуже й хуже робилося. Потім мала вже стала накульгувати.
Червані поїхали на обстеження у Львів. Магнітно-резонансна томографія виявила злоякісну пухлину в колінному суглобі. Дали направлення в столичний Інститут раку.
— Плакала там удень і вночі. Мало того, що хвороба важка, та ще й лікарі додають. Ми тільки поступили, як лєчащий сказав Еллі в очі: "Забудь за школу, за дітей і ніякий монастир тобі не поможе". Чоловік із ним битися хтів, та я вмовила, — розказує Тетяна. — Перші дві "хімії" Елла перенесла дуже тяжко. Доки ми лежали в лікарні, чоловік їздив зі знімками по лікарях.
Знайшов у Києві дитячого хірурга-онколога 46-річного Вадима Кобися.
— Він перший, хто сказав, що для нашої хвороби є лікування. Запропонував нетрадиційну операцію. Офіційно — вона перша. Але в лікаря вже була подібна — сім років тому прооперував хлопчика Василя з таким діагнозом. Він при мені дзвонив до мами почути, як справи в його колишнього пацієнта. Той вчиться в інституті, з ногою все в порядку.
На лікування Елли гроші складали сусіди і знайомі. Класний керівник Надія Мельничук принесла близько 5 тис. грн, які зібрали у школі.
— Ця операція унікальна тим, що мінеральна частина кістки збереглася і вдалося повністю видалити пухлину, — пояснює Вадим Кобись.— Кип'ятили її 15 хвилин у звичайному автоклаві, де стерилізують медичні інструменти.
Каже, подібну операцію провів 2006 року.
— У Василя було три пухлини. Лікарі пропонували ампутувати ногу, батьки були проти. Тоді я запропонував провести таку операцію. Все пройшло благополучно, хлопчик ходить, спирається на ногу, вона згинається.
Його прізвище та місце проживання батьки просили не розголошувати.
1 
1
Коментарі
5