Майже 2 тис. сімей у 18 селах Ярмолинецького району Хмельниччини зимують у холодних хатах. Люди розвалили печі, грубки, переобладнали оселі під газове опалення, проклали селом труби. Однак мерзнуть, бо газопровід недобудували.
— У 2006 році якраз перед Новим роком у сільраді зібралися люди, — каже 53-річна Ірина Дорош, голова Баранівської сільради. — Говорили за газ. Голова райадміністрації Василь Андрушко пообіцяв провести його до травня 2007-го. Люди погодилися, збирали гроші. Закупили матеріали, виготовили техдокументацію. Викопали канави, проклали труби, підвели стояки, зробили розводки в хатах.
Заради газопроводу селяни віддали останні заощадження. Розпродали свиней, корів, телят. Кому грошей бракувало — узяв кредит. Заклали під заставу хати, меблі, транспорт, худобу.
— У селі немає роботи, я безробітна, — каже 38-річна Любов Кревнік. — Чоловік Микола розгружає вагони на макаронній фабриці у Хмельницькому. Задля газу продали корову, але грошей не хватило. Коля взяв три тисячі кредиту. Віддавати маємо п"ять.
— Я продала дві свині, — додає 75-річна Катерина Кунделовська. — Економили з дідом на пенсії як могли. А шо тої пенсії — по 650 гривень. У магазині купували буханець хліба на тиждень. Чоловік після інсульту. Купили козу, щоб напоїти його молоком. На корову немає грошей. Дітей у нас немає.
Селяни переобладнали помешкання під газове опалення, встановили конвектори. За виготовлення техдокументації, прокладення труб, опалення всередині помешкань та конвектори з кожного подвір"я заплатили від 8 до 10 тис. грн. Загалом жителі 18 сіл витратили майже 20 млн грн.
Підключення запланували на 24 серпня 2007 року. Тоді ж з"ясували, що газопровід недобудований. Керівництво району й газовики не казали людям, що будівництво зупинили ще 1996-го. Селяни залишилися без газу. Хати швидко замерзали, бо у стінах видовбали отвори для димарів. Крізь діри заходить холод.
— Я у декретній відпустці, — розповідає 26-річна Людмила Деревич. — Чоловік Руслан також тимчасово не працює. Коли була вагітна, думали і про роди, і про газ. Економили. Владислав народився торік у листопаді. Дали три тисячі на дитину, то віддали їх на газ. А тепер палимо дровами. А де їх узяти безробітнім? Куб коштує 140 гривень. А нам на зиму потрібно мінімум 5–7 кубів.
Деякі селяни повикидали парові котли й повністю зруйнували парове опалення.
— У вересні 2006 року ми розвалили грубку, викинули котел, — зітхає 59-річна Євгена Чорна. — Зараз сидимо в літній кухні. Там ще лишилася грубка.
Економили як могли. Купували буханець хліба на тиждень
— Я сама, діти в Хмельницькому, — говорить 80-річна Ольга Васатюк. — Син — інвалід. За газ віддала останнє, вісім тисяч гривень. Родина тягнула з останньої копійки. Я — учасник війни, то мені дають 250 гривень на дрова. Але що на них купиш? Ще зима не настала, а я вже все спалила.
У Баранівці 90 дворів. На 235 мешканців припадає 22 дитини до 14 років.
— Коли ми робили розводку по селу, газопровод готовий не був, — каже виконувач обов"язків головного інженера Ярмолинецької філії Хмельницькгазу Сергій Борович, 59 років. — Райадміністрація нас запевнила, що відновлення газопроводу не займе багато часу. Ми й почали робити розводку. А що ми? Заказчик приходить, приносить документацію, просить — ми й проводимо.
Газопровід, до якого планували підключити села Ярмолинецького району, належить державі. Має статус магістрального. На завершення його будівництва треба майже 560 тис. грн. Хмельницькгаз може добудувати його, але для цього треба надати газопроводу статусу "розподільний".
— Вихід є, — каже виконувач обов"язків голови Ярмолинецької райадміністрації Микола Катеренчук, 53 роки. — Міністерство юстиції підтвердило, що переведення газопроводу зі статусу "магістральний" у статус "розподільний" є законним. Це надасть змогу його подальшої добудови та користування. Та жоден з міністрів не може вирішити це питання. Це має зробити уряд.
Нині питання про зміну статусу газопроводу розглядає Кабінет Міністрів. Тим часом селяни вирубують садки на своїх подвір"ях.
— Я садок вирубала ще торік, — бідкається 72-річна Надія Драгун. — А тепер палити вже нічим. Може, цю зиму вже й не переживу.
3 
1
Коментарі