"Із нашого села зроблять каналізацію. Молодь із дітьми повиїжджає, а ми, старі, у смороді помремо", — обурюється 78-річна Казимира Бакай із села Рата Жовківського району Львівської області, що на кордоні з Польщею.
Жінка в чорній болоньєвій куртці та рожевій хустині припинає трьох кіз на галявині біля огородженої дерев"яним парканом старої глиняної хати. Вона живе на краю села. Із подвір"я видно будівлі Рава-Руського митного поста.
— Усе життя в селі, як у раю, прожила, — показує на сосновий лісок біля двору. — А тепер прямо під мою хату галявиною потече лайно й рознесеться по селу.
230 дворів Рати лежать на широкій рівнині. Між хатами зигзагом протікає потічок. Утворює заплави й більш ніж десяток невеликих озер. Тут тихо і спокійно — до автотраси Львів—Варшава понад кілометр. У центрі села старий клуб і бібліотека. Школи немає, діти пішки ходять до міста Рава-Руська.
На замовлення Державної митної служби проектанти з фірми "Каменяр" будують каналізаційний колектор від митного поста до села. Завершити роботи планують наприкінці літа. Стічні води скидатимуть у потічок, звідти — в ріку Рата, що належить до басейну Західного Бугу.
Селяни дізналися про будівництво торік, коли клали асфальт.
— Наш односельчанин, колишній митник, сказав: "Навіщо дарма гроші тратити? І так із Рати бігти будете — селом лайно тектиме", — розповідає 60-річна ратівчанка Яніна Свірська.
Селяни обурилися. Півроку тому 15 жителів створили координаційну раду, яка бореться проти будівництва колектора. Шість разів збирали сходи села, скаржилися в облраду, облдержадміністрацію, прокуратуру, Міністерство охорони здоров"я. Марно.
І так із Рати бігти будете — селом лайно тектиме
— Послали звернення керівництву Рави-Руського митного посту, — каже Яніна Свірська, секретар координаційної ради. — Нам відповіли, що на будівництво колектора мають погодження всіх служб, прислали купу документів. Але ж ці озерця для нас — і Канарські острови, і Чорне море. Люди тут купаються, рибу ловлять, худоба п"є воду, плавають качки, гуси. Як можна випускати гидоту? Улітку потічок пересихає, нечисть випливе на землю просто під вікна.
За словами жінки, на багатьох документах бракує печаток певних інстанцій і підписів посадовців.
— Ніде не зазначено, що біля потічка живуть люди, — обурюється Свірська. — Наше село там відображене як пустка.
До розмови долучається голова координаційної ради Едуард Бакай, 41 рік. Якщо митниця не змінить проекту, він із дружиною і двома синами хоче виїхати з села.
— Нас підтримала лише обласна державна екологічна інспекція, — зазначає чоловік. — Зобов"язала Західну регіональну митницю розглянути можливість прокласти колектор в обхід села. Селяни запропонували альтернативний варіант — вивести колектор у нейтральну зону до меліоративної канави. Від очисних споруд до неї, як і до потічка, — 2,9 кілометра. Митники запевняють, що розглянули й погодили цей варіант, та у квітні знову повернутися до попереднього.
Ратівчани впевнені, що в потічок скидатиме відходи не тільки застава, а й заправки та готелі, які зведуть уздовж сервісної зони.
16 квітня 300 селян на 3,5 години частково перекрили автотрасу Львів—Варшава. За годину тут проїжджає до тисячі автомобілів. Заступник голови Жовківської райдержадміністрації Михайло Козак пообіцяв, що каналізація омине село, й до 20 травня вони отримають документи, які підтверджуватимуть це.
— Ми повірили, — каже Яніна Свірська. — На радощах в Народному домі заспівали "Ще не вмерла Україна".
Та за два дні заступник голови Державної митної служби України Павло Пашко попередив, що їхній проект пройшов експертизу в органах екологічного та санітарно-епідеміологічного нагляду. Змінювати його не будуть.
— Ми працюємо над альтернативним проектом в обхід села, — уточнює заступник голови Жовківської райдержадміністрації Михайло Козак. — Та дозволу на будівництво ще не давали.
Селяни погрожують знову перекрити трасу — якщо до 16.00 20 травня не отримають документи нового проекту.
3 
1
Коментарі