— Захожу в свою квартиру, а на кухні якась циганка варить горохову кашу. В одній руці сигарета, у другій дитина. Вилупилася на мене, як зашипить: "Хто такой? Вали отсєда! Міліцію визову! Прокляну!". Я в шоці. Хотів викинути її за барки, але зупинився, викликав міліціонерів. Приїжджають: "А ми не маємо права їх виганяти, тільки суд". Це як? Це ж моя квартира, — обурюється вінничанин 37-річний Дмитро Кавунець. 18 листопада він випадково дізнався, що у його помешканні два тижні жили роми.
Має однокімнатку по вул. Порика.
— Нещодавно одружився, із жінкою живемо у її мами, — продовжує. — Щоб ця квартира не пустувала, вирішили її здавати. Попросив маму, щоб зайнялася цим питанням. Вона знайшла жіночку, домовилася за півтори тисячі на місяць, узяла предоплату за три місяці. Пройшли три місяці, а далі та не платить. А тут ще й сусіди дзвонять: "Що це ви циганський табір у себе розвели?". Поїхав розбиратися.
Виявилося, у помешканні Кавунця три місяці жив афроамериканець Самюель. Як виїжджав, поселив у квартирі родину ромів — жінку з чоловіком і трьома дітьми. З них за два місяці узяв 600 грн.
— Начав шукати ту баришню, з якою мама домовлялася. Вона, виявляється, давним-давно живе в іншому місці. Квартиру хотіла винайняти для дружбана-негра. Він тут пожив, вселив ромів і виїхав. Мені ця циганка каже, що їм нікуди йти, грошей нема. А мені-то що? Я у квартирі ремонт зробив, кучу бабла ввалив. Хай тепер її циганчата засруть? Викидав їхні шмотки через балкон, самих випхав за двері. Замки поміняв — мало лі, може, дублікати поробили. Тепер сиджу і боюся, щоб мені хату не спалили. Вони ж мстітєльні. У шоці від нашої міліції. Виявляється, до кожного можна вдертися в хату і жити, скільки хочеш?
Коментарі
10