Третій рік поспіль дільничного міліціонера 36-річного Олексія Бойка з міста Донецьк судять за перевищення службових повноважень. Однак чоловік продовжує ловити злочинців. У червні розкрив три злочини.
— Є наказ про моє відсторонення, — зітхає Олексій Бойко. — Але за законом відсторонити могли не більш як на два місяці. Третій рік не можуть ані засудити, ані виправдати.
Бойко народився в місті Ясинувата під Донецьком. Його родичі — вихідці із Західної Україні. Дід служив в Українській повстанській армії, загинув у бою з бійцями НКВС. Після армії Олексій пішов до міліції. Щороку розкривав 20–22 злочини. Однак за 13 років не отримав вищої посади.
— На першому турі президентських виборів у 2004 році я слідкував за порядком, — згадує Бойко. — На дільниці творили все, що хотіли. Я загризся із головою комісії. На другий тур мене відсторонили.
12 серпня 2005 року Бойка відправили виявляти стихійних торговців на Привокзальну площу.
— Попросили перевірити жінку, яка торгує текстилем неподалік готелю "Рубікон", — продовжує дільничний. — Агент повідомив, що вона продає маріхуану. Я знайшов таку, яка підходила під описи. Попросив показати документи. За хвилину з"явився повний чоловік у білій сорочці, представився Євгеном Воловиком. Обклав нас матюками. Я господар Привокзальної, кричав, земля тут моя, готель мій, ринок, прокуратура своя. "Ти хто такий? Я на "лексусі" приїхав, а ти на чому?" — відпирав животом. Тільки я торкнувся його долонею, як зарепетував: "Мене б"ють!" Ти, лейтенант, каже, тепер мій особистий ворог.
Вы издеваетесь? Я не буду ломать язык!
Воловик обіцяв всіх "порвати", кажуть інші міліціонери. Правоохоронцям довелося викликати підмогу з райвідділу.
Євген Воловик — один із засновників товариства "Віст", якому належить ринок "Аквілон" на Привокзальній площі, депутат міськради від Прогресивно-соціалістичної партії. Охоронець депутата запевняв, що Бойко почав битися. Тілесних ушкоджень у Воловика не зафіксували, однак проти міліціонера порушили кримінальну справу. У звинувачувальному вироку зазначено: Бойко вдарив підприємця, заплямувавши державну владу, завдавши фізичного болю, підірвавши авторитет Воловика як керівника.
Дільничний упевнений, що справа з Воловиком була лише приводом. Мовляв, його спеціально хочуть відсторонити, бо не виконує потрібних наказів, поводиться дуже самостійно.
— Я вимагав від слідчого Гульченка вести справу державною мовою, — каже Бойко. — А він: "Я не изучал такой язык". Пізніше судове засідання вимагав вести українською. Так державний обвинувач закричала: "Вы издеваетесь? Я не буду ломать язык!"
Дільничний вважає, що його справу сфабрикували за наказом прокурора Київського району Сергія Софієва.
— Мені не раз казали: звільнися, а Сергій Олександрович допоможе вирішити питання в суді. Головне піди, кажуть, не мозоль очі... — зітхає Бойко.
Олексія в суді безкоштовно захищає 65-річний Іван Бєломєсов, колишній заступник начальника Донецького обласного управління розшуку.
— Справа Бойка — чистої води фальсифікат. Я його захищаю, бо проти мене самого сім разів порушували кримінальні справи — усім заважав, — каже Іван Бєломєсов. — Хочу, щоб у місті командували норми закону, а не такі жирні коти, як Воловик.
В Олексія Бойка забрали табельну зброю. Злочинців він ловить із пістолетом, який стріляє гумовими кулями. Купив його за власний кошт. Службового автомобіля дільничному не дають — їздить власним "москвичем" 1972 року випуску. Розкриває щомісяця по три злочини. Норма — утричі менша. За це Бойко отримує 1700 грн зарплатні. Живе з 32-річною дружиною, тещею і двома доньками у двокімнатній квартирі.
— Не дивлячись на показники, на кожній оперативці отримую зауваження, — зітхає Бойко. — Мені натякають на звільнення.
3 
35413
Коментарі
1