— Четвертий місяць живемо в постійному стресі, боїмося виходити з квартири, — каже киянка 57-річна Світлана Бойкова. — Бо 10 березня подзвонили і сказали, що житло нам уже не належить. Показали документи.
Світлана Олександрівна — майор міліції у відставці, її чоловік 67-річний Володимир Іванович — пенсіонер. Виховали трьох доньок: Катерині 25 років, Василісі — 20, Ніні — 17. Уп'ятьох живуть у чотирикімнатній квартирі площею 138 кв. м на вул. Драгоманова, 31б. Помешкання купили 2005-го, інвестували в нього ще на етапі будівництва.
— До нас приходив адвокат, — розповідає Світлана Бойкова. — Показав документи, що наша квартира належить 24-річній Ангеліні Андрюшиній зі Львова. Мовляв, купила на електронних торгах, на які квартиру виставили через борг по кредиту. Ми були в шоці.
2007-го Володимир Бойков дійсно брав 1 млн грн кредиту у Промекономбанку під заставу квартири. За ці гроші купив обладнання для друкарні. Позику мав погасити за шість років, однак віддав раніше. Отримав документи, що кредит закрив повністю, банк претензій не має.
— У травні 2011 року банк раптово заявив, що з 2008‑го підвищив відсоткову ставку за кредитом і тепер ми винні йому ще 130 тисяч гривень, — продовжує Світлана Олександрівна. — Ми подали до суду. За рік банк визнав, що ставку підняв неправомірно. Ми провели ще одну звірку документів. Жодних боргів за нами не було.
2014 року Промекономбанк перенаправив кредитні борги іншій фінустанові, та передала їх колекторській компанії "Інновація".
— Якимось чином там опинилася і наша справа з незрозумілим боргом у 420 тисяч гривень, — каже Володимир Іванович. — Ми дізналися про це, передали їм документи про те, що все виплатили. Зробили судово-експертну оцінку платежів за кредитом. Вона також підтвердила, що всі претензії безпідставні, термін давності по кредитному договору минув шість років тому. Але виконувач обов'язків директора колекторської компанії Дмитро Мажуга виставив квартиру на електронні торги.
Вулиця Драгоманова — у житловому масиві Позняки Дарницького району столиці. 22-поверховий цегляний будинок №31б — поряд з озером, за 640 м від станції метро Позняки. Дім звели 2004 року. Чотирикімнатна квартира площею 138 кв. м коштує тут майже $180 тис. — 5 млн грн. Однак на торги її виставили з початковою ціною 3 млн, а купили майже втричі дешевше — за майже 900 тис. грн.
— Так звану нову власницю жодного разу не бачили, — каже Світлана Бойкова. — Її представники вимагають нас виселитися чи платити оренду — 30 тис. грн на місяць. Не знаємо, що чекати від колекторів. Наче не погрожують, але живемо в постійному страху.
Бойкови подали до суду. Вимагають скасувати електронні торги, бо борг був фіктивний. 22 червня справу почав розглядати Дарницький райсуд Києва. Водночас прокуратура відкрила кримінальне провадження по справі.
— Це — класична шахрайська схема, — каже адвокат Сергій Старенький, 46 років. — Із залученням нотаріусів, проведенням торгів.
Власникам найперше раджу накласти на квартиру арешт, щоб її не встигли перепродати кілька разів. В суді добиватися скасування угоди купівлі-продажу. Бо родина має підтвердження та експертну оцінку того, що борг виплачений у повному обсязі. Паралельно раджу звертатися в поліцію, повідомляти про шахрайство.
2 
1
Коментарі