Киянин Кирило Дегтярьов чотири роки просидів у столичному Лук'янівському слідчому ізоляторі. Його звинувачували у вбивстві, однак суд виправдав.
— Якби ви знали, як я прожив ці роки, — плаче Кирило Дегтярьов, 20 років. — Зараз найбільше боюся, що знову посадять. Сьогодні ходив у Адміністрацію президента. Даже не знаю, куди ще треба йти.
Батьки Олена та Олександр Дегтярьови — продавці. Мають іще меншого сина. Кирило навчався у школі №172, займався спортом, здобув титул чемпіона України з карате-до серед юнаків.
— 27 січня 2008 року ми з другом Саньою Єгоровим вийшли погуляти. Це було близько шостої вечора, — згадує. — Ішли вулицею Салютною. Темно, бо ж зима. Чуємо: крик, шум. Підходимо, на дорозі лежить якийсь мужик, над ним стоять хлопець із дівчиною. Вона кричить: "Тут кров, він умирає!". Ми вчотирьох підняли чоловіка й понесли до дитячої поліклініки. Охраннік викликав "швидку".
Пораненим виявився Джозеф Сільвана Бунта, громадянин Конго. Він жив в Україні півроку, винаймав квартиру на вул. Салютній, хотів отримати статус біженця. У машині "швидкої" помер від крововтрати — його 22 рази вдарили ножем. Міліціонери порушили кримінальну справу того ж дня.
— Кирила з Сашком почали допитувати як свідків, — говорить 48-річна Олена Дегтярьова. — Слідчий дав синові номер свого мобільного: "Ти ж із цього району, як щось узнаєш — дзвони". А 23 лютого Кирило раптом пропав. Тільки за добу ми дізналися, що він у міліції, його звинувачують у вбивстві того чоловіка. Уявіть мій шок. Закрили за те, що тоді не пройшов мимо.
— Цілі сутки катували, — розказує Кирило. — Били, душили, швиряли по кабінету. Потім на добу закрили в камері. Спитали, чи повторити вчорашній день. Я був уже готовий признатися у вбивстві. Сидів і молився, щоб батьки привели якогось адвоката.
Хлопця захищала столичний адвокат Світлана Криворучко:
— Як уперше побачила Кирила, була шокована. Сидить дитя, плаче: "Тьотю, що мені зробити, щоб вони мене не били?".
Олександра Єгорова за 10 днів відпустили. У справі він фігурував як свідок.
Міліціонери обшукали квартиру Дегтярьових. Вилучили чотири ножі й портфель Кирила. Експертиза встановила, що одним ножем убивали іноземця. Інша — спростувала цей висновок, однак факт уже фігурував в обвинуваченні. Кирило носив черевики-берці й камуфляжні штани. Такий одяг полюбляють скінхеди — неонацисти. Міліціонери вирішили, що Кирило належить до них. Дегтярьова також обмовив друг Олександр Єгоров. Кирило впевнений, той зробив це в обмін на свободу.
Школяра звинуватили у вбивстві на ґрунті расової ненависті. У слідчому ізоляторі він закінчив школу, вступив до Криворізького інституту ділового адміністрування. Зараз планує перевестися до Національного педагогічного університету ім. Драгоманова на факультет менеджменту.
7 лютого 2012 року Дегтярьов вийшов з ізолятора — Шевченківський райсуд його повністю виправдав. Столична прокуратура вирок оскаржила. Зараз тривають слухання в Апеляційному суді. На засіданні 6 вересня судді повернули справу на дорозслідування.
Можуть знову ув'язнити
— Колишній керівник столичної міліції Віталій Ярема колись звернув увагу на тенденцію — злочини проти іноземців розкривають у 100 відсотках випадків, — каже правозахисник Ярослав Дунаєв, координатор Українського державного руху проти нелегальної міграції. — Цифра каже сама за себе. Людину, яку в чомусь звинувачують і кинули за ґрати, хоч і ні за що, звільнити важко. Шанси, що Апеляційний суд знову не посадить Кирила Дегтярьова — 50 на 50. Наші суди негуманні. Виправдальних вироків — не більше 1,5 відсотка.













Коментарі
3