Анатолій Бандура віддав морю 15 років. Він — наймолодший в історії вітчизняного мореплавства капітан дальнього плавання. 3 1989 по 2000 рік очолював Азовське морське пароплавство. Був депутатом Верховної Ради першого скликання. Його вважали одним із найкращих фахівців морського бізнесу не лише в Україні. Виростив двох доньок.
Увечері 22 березня 2005 року його вбили пострілом упритул. Анатолію Бандурі було 58 років.
За кілька днів до вбивства Анатолій Бандура мав зустрітись із головою Фонду держмайна України Валентиною Семенюк і передати документи, які свідчили про те, що Азовське морське пароплавство було незаконно передано у приватні руки. Компромат на дуже впливову в країні людину Бандура збирав п"ять років.
Убивці чекали на капітана біля його будинку в селищі Биківня, що під Києвом. Кілер вистрілив Бандурі в серце, коли той вийшов вигуляти собаку. Після цього непримітна світла "дев"ятка" рвонула на Київ. Знаряддя вбивства, пістолет, викинули в Русанівський канал.
Четверо вбивць готували злочин майже півроку. Екс-нардеп нерідко виїжджав за кордон, мав гнучкий графік роботи, тому важко було визначити зручний момент для вбивства.
Організував його Віктор Кондратенко, 49 років, житель Маріуполя Донецької області. Один із колишніх керівників Сумської податкової міліції, в минулому підполковник СБУ, незадовго до злочину працював заступником директора з питань безпеки "Торгового флоту Донбасу" — компанії, під прапорами якої зараз плавають кораблі Азовського пароплавства. Убив капітана сумчанин Олександр Мороз, 29 років, — колишній десантник, офіцер податкової міліції. У липні 2004 року він звільнився і підшукував собі нову роботу.
Морозу були потрібні гроші на операцію батька, в якого хворе серце. Кондратенко знав про це і запропонував йому за вбивство Бандури $5 тис. і роботу. Проте Олександр не хотів убивати. Кондратенко став погрожувати: мовляв, ти знаєш про наші плани, тому...
Організатор убивства довго шукав людину, яка знає Бандуру і вкаже на нього кілерові. Сергія Нікуліна, жителя Запоріжжя, спочатку використовував "утемну". Казав, що хоче укласти з Бандурою бізнесову угоду. Далі Кравченко стає відвертішим: угода не відбулася, клієнта треба полякати, аби він став поступливішим. Так Нікулін починає працювати водієм злочинної групи.
Бандуру вбили, бо він хотів повернути державі незаконно приватизований флот
Для розслідування резонансного вбивства прокуратура Києва створила спеціальну слідчо-оперативну групу. Очолив її Олексій Донськой, 28 років. Зустрічаємося в його службовому кабінеті.
— Убивці були затримані майже відразу після злочину, — розповідає слідчий.— Достеменно встановили і його мотив. Бандуру вбили, тому що він хотів повернути державі Азовський флот, переданий незаконно, практично за безцінь, у приватні руки. Колишній директор АМП повірив помаранчевому Майдану. Гадав, що нова влада покарає тих, хто вчиняв особливо тяжкі злочини за президентства Кучми. Бандура збирав компромат на нинішніх власників пароплавства, але не встиг його оприлюднити. Після вбивства документи вилучені слідством.
Кілька тижнів тому Київський апеляційний суд оголосив вирок: Віктора Кондратенка та Олександра Мороза засуджено до 14 років позбавлення волі. Їхні адвокати подали касаційну скаргу до Верховного суду. Прокуратура Києва в свою чергу оскаржує вирок і вимагає більш суворого покарання. У вироку наголошено: вбивство було замовним.
Сім"я загиблого капітана живе в Биківні. Дві доньки Анатолія Бандури та дружина вірять у те, що не лише виконавці, а й замовники вбивства будуть покарані. Із молодшою донькою Бандури, Ганною, 31 рік, ми зустрілися в кафе біля її офісу — вона займається бізнесом.
— Ще 2000 року батько сказав мені, що залишатися на посаді директора пароплавства стало небезпечно, — розповідає. — Він звільнився, навіть переховувався деякий час за кордоном. Батько хотів повернути Азовський флот державі. Мріяв акціонувати його між колективом моряків. За кілька днів до вбивства домовився про зустріч із головою Фонду держмайна Валентиною Семенюк. Казав, що хоче передати їй документи, які доведуть необхідність повернення флоту у власність держави.
Батько був сповнений оптимізму. Він не передчував смерті, — згадує Ганна і плаче.— Я не розумію: чому вони не попередили його, що хочуть убити? Так би мовити, востаннє.
У листопаді того року карну справу про вбивство Бандури розділили на дві — по виконавцях і по замовниках. Одразу ж після активізації слідства по замовниках Олексія Донського звільнили від керівництва слідчою групою. Розслідування справи загальмувалося. Але нещодавно в столичній прокуратурі змінилося керівництво.
— Я вірю: розслідування щодо замовників убивства буде продовжено, — каже Донськой.
Майно перейшло "Торговому флоту Донбасу"
Під прапорами Азовського морського пароплавства за часів Радянського Союзу плавало півтори сотні кораблів, було сім тисяч працівників. АМП мало свої дитячі садочки, лікарні, санаторії... Сьогодні в Азовському морському пароплавстві залишилося 33 кораблі.
2000 року Анатолій Бандура, який протягом 11 років очолював пароплавство, пише заяву на звільнення й виходить на пенсію. Його сім"я переїжджає з Маріуполя до Києва.
Тим часом флот переходить до нових господарів. 2002 року, за півроку до закінчення строку оренди кораблів, Донецьке відділення Фонду держмайна України розриває орендний договір із АМП. Відтоді Азовський флот називається по-новому — "Торговий флот Донбасу". Ще через рік кораблі колишнього АМП вносяться як пайовий внесок до статутного фонду "Української промислово-транспортної компанії". Директор "Торгового флоту Донбасу" — Микола Кузюткін. Засновники підприємства — ЗАТ "УПТК", "Фонд держмайна України" і три іноземні компанії-нерезиденти "Телнетхолдінгс Лімітед", АТ "Остертранс" і "Ультіматрейнгруп".
2 
1
Коментарі