— Не можу змиритися з несправедливістю і жити спокійно. Думала навіть покінчить із собою. За рік і чотири місяці після його смерті суддя приїжджала до мене просити вибачення. Кажу їй: "Ідіть на цвинтар, піднімайте чоловіка з могили і перед ним вибачайтесь. А я зроблю все, щоб ви більше не були на своїй посаді. Людей не катували", — говорить 51-річна Валентина Волянська із села Кремінна Городоцького району на Хмельниччині.
Третій рік намагається покарати винних у смерті свого чоловіка Олега Волянського. Він помер у 47 років від серцевого нападу. Сталося це 29 січня 2014-го. Того дня Городоцький районний суд зобов'язав чоловіка сплатити 70 тис. грн фіктивного кредиту.
Олег Волянський працював трактористом у колгоспі. Дружина Валентина — санітарка в районній лікарні. Мають сина 30-річного Дмитра.
— Все почалося у травні 2007-го. У чоловіка на жєлєзнодорожному вокзалі в Хмельницькому витягнули паспорт. Він заявив у міліцію. Документ відновили. У листопаді 2012-го з Приватбанку приходить лист, що чоловік винен 60 тисяч кредиту. Подумали, що непорозуміння. Наступного дня пішли в обласне відділення банку. Написали заяву, що ніякого кредиту не брали.
Нам показали ксерокопію викраденого паспорта Олега, але з чужою фотографією та іншим місцем проживання. На кредитних документах стояв інший підпис. Сказали, чекайте відповіді. Місяців за шість приходить повістка в суд. У ній написано: Олег винен 70 тисяч гривень.
— То було судилище під керівництвом Інни Федорук, — згадує Валентина Волянська. — На всі мої клопотання не було жодної реакції. Не реагувала суддя і на довідку з міліції, де порушили кримінальне провадження за шахрайське отримання кредиту.
Підпис належав Олегові Волянському, за висновками експертів. Зробити повторну експертизу не дозволили. Чоловік із нервовим зривом потрапив до лікарні. Суддя Федорук розглянула справу без нього. Постановила сплатити 70 тис. грн. Олег Волянський помер, коли дізнався про рішення суду.
— Хоронила чоловіка в його 47-й день народження, — плаче Валентина. — А суддя Федорук досі числиться на роботі. Якось мені сказала: "Змиріться з вироком. Це система".
Родина подавала на апеляцію. Дві повторні експертизи довели: документи підписував не Волянський. Кредит на його ім'я визнали недійсним.
— Коли банк ознайомився з висновками другої експертизи, заборгованість списали, — каже Світлана Литвин, керівник регіонального офісу Приватбанку.
— Я ходила до слідчого. Виявляється, кредит на ім'я чоловіка видав банківський працівник Руслан Волик, — продовжує Валентина Волянська. — Після апеляційного суду він звільнився чи його звільнили. А колишній слідчий міліції Музика, що вів нашу справу, продовжує працювати. Я в такі совпадєнія не вірю. Думаю, суддя з банком діють у зговорі.
Валентина Волянська подала скаргу на суддю до прокуратури. Там порушень у діях Інни Федорук не виявили.
— Це й не дивно, — каже Валентина Волянська. — Батько Федорук донедавна працював у обласній прокуратурі. Є зв'язки.
Жінка планує вимагати морального й матеріального відшкодування від банку та судді.
Від фіктивних кредитів постраждали й інші мешканці Городка. Рішення у їхніх справах також приймала Інна Федорук.
— Працювала у підприємця Лариси Мацієвської. Вона попросила взяти кредит від мого імені. Гроші обіцяла платити вчасно. Я дала паспорт та ідентифікаційний код, але жодних документів не підписувала, — розповідає 54-річна Людмила Коваль. — Мацієвська позику не віддавала. Мені не було з чого. З 5 тисяч гривень кредит виріс до 60 тисяч. На суді Мацієвська визнала, що кредит брала для себе і з порушеннями. Суддя Федорук дала їй п'ять років тюрми. Потім переговорили з адвокатом і та отримала два роки умовно. Після вироку втекла. Виплачувати кредит змушена я.
— Валя Белінська торгувала на базарі, — каже 52-річна Тетяна Мельник. — На неї теж оформили фіктивний кредит. Суддя Федорук присудила його віддавати. До жінки приходили судові виконавці. Вона не витримала й померла. Двоє малих дітей лишила.
Кожна афера має свій бюджет
— Шахрайських схем, на яких зав'язані фінансові установи та суди — дуже багато. Рідко коли в афері задіяний увесь банк. Переважно — це один із ключових менеджерів. Він провертає справу, домовляється із суддею за винагороду. У схему залучають експертів, які надають неправдиві висновки. На їх підставі суд приймає потрібні рішення. Шахраї фактично легалізують свої оборудки, — каже 41-річний Антон Зубков, адвокат із Харкова. — Якщо такі справи в суді поставлені на потік — виникає питання до роботи системи автоматичного розподілу справ.
Захиститися непросто, але можливо. Перше — звернутися в суди інших інстанцій — апеляційний, касаційний, Верховний. Кожна афера має свій бюджет. Якщо мова про порівняно дрібні суми — 60–70 тисяч гривень, шахраям невигідно підкупляти суддів всіх інстанцій.
Друге — звернутися в правоохоронні органи й прокуратуру. Фіксувати всі порушення прав. Приміром, якщо людина впевнена, що нічого не підписувала, а висновок почеркознавчої експертизи свідчить про інше — треба писати заяву на дії експерта. Це кримінальна відповідальність.
3 
35413
Коментарі