— Артьомка сказав: "Бабусю, я перед сном тебе поцілую". У них така традиція. Але не прийшов. У комнаті його теж не було. Стали шукати. Батько пішов із фонариком на вулицю і обнаружив його повішеним. Запальничкою перепалив зав'язку, але Артьом уже не дихав. Тіло було холодне, — розповідає 45-річна Людмила СТУКОН із міста Липовець на Вінниччині.
Її мати 75-річна Євгенія Стукон-Сташенко опікувалася 15-річним Артемом Ателіним. Він навчався в десятому класі. 23 січня повісився під навісом біля хліва. Петлю зробив зі шпагату, яким в'яжуть у тюки солому.
— Напередодні зі школи забрали в лікарню учня з алкогольним отруєнням. Сказав, що напій приніс хлопець, який згодом повісився, — говорить Ірина Добровольська з обласної поліції. — Про інцидент поліцейські повідомили відділ у справах дітей. Ті мали провести перевірку.
Соцпрацівники з психологом пішли зустрітися з Артемом. За кілька годин після розмови він укоротив собі віку.
— Вони погрожували Артьому, що заберуть в інтернат. Мовляв, аби мав 16 років, то і посадили б. Ще сказали: "Пошлемо тебе на комісію перевірити голову", — продовжує Людмила Стукон. — Просили підписати заяву, що це він приніс пляшку в школу. Не хотів. Спитав, що йому буде, якщо погодиться. Нічого не відповіли. Кажуть, від нього останнім часом чули запах алкоголю. Не вірю. Мама це помітила б.
— Після розмови із соцпрацівниками Артьом сказав: "Піду тюльки куплю і повечеряємо", — згадує Людмила Анатоліївна. — Як ніколи, погано їв. Рибу подужав, а до картоплі й не дотронувся. Хоча завжди мав гарний апетит. Усміхався, та очі були сумні. Думаю, переживав, що заберуть в інтернат. І за психіатричну експертизу. Боявся, раптом обнаружили б розлади, як у матері.
Працівники соціальної служби звинувачення заперечують.
— Нас він не боявся. Нормально спілкувалися, спокійно. Ми йому не погрожували, — говорить 58-річна Вікторія Іванюк, керівник Служби у справах дітей Липовецького району. — Хлопець знав, що бабуся його завжди підтримає. У спірних ситуаціях казав: "Я не винен. Мене обмовили". Коли підріс, став бешкетувати.
Артема Ателіна взяли під опіку 2-місячним. Його мати 40-річна Тетяна має психічні розлади.
— Дільничний лікар не хотів брати відповідальність за дитину, — додає Людмила Стукон. — Тетяна — нездорова. Її мати випивала. Виникло питання, хто буде дивитись за хлопчиком. Лікар у пологовому будинку написав заяву, аби дитину забрали від матері. Ще два місяці він лишався з Танею, їх відпустили додому. Моя мама помогла приготувати кімнату для Артемка. Коли прийшли його забирати соціальні працівники — розплакалась. Їй сказали: "Підписуйте бумаги і дитина ваша". Так мама стала опікуном. Коли Таніна мати померла, жінку теж забрали жити до нас. Виділили їм із сином кімнату.
Артем Ателін хотів після дев'ятого класу вступити у військове училище. Опікуни переконали закінчити 11-й клас і піти в університет.
— На Різдво мама святкувала 75 років. Я, брат із невісткою казали Артему, що поможемо поступити в педуніверситет на фізкультурний факультет. Тільки просили, щоб був послушний. Його всі вважали за рідного, — каже Людмила Стукон. — Він був роботящий. Як мама захворіла, вставав рано нагодувати свиней, курей. У 13 років сам перерубав машину дров. Правда, до уроків був ледачкуватий. Наймали йому репетиторів. А як дитина — дуже добрий. З кожним поздоровається. Комусь сумку піднесе.
Артема Ателіна поховали 25 січня в Липовці.
7 
35413
Коментарі