"Мого сина незаконно відправили у притулок на два дні. Його змушували написати, що він відмовляється повертатися до мене, — розповідає 46-річна Валентина Гордієнко із села Великий Карашин Макарівського району на Київщині. — Я впевнена: справу з притулком підстроїв наш сільський голова, який розпочав війну зі мною".

Валентина Гордієнко — юрист, працює інспектором у Державній екологічній інспекції Київської області. Живе у Великому Карашині з трьома дітьми — 14-річним Анатолієм, 15-річною Юлією та Ольгою, 22 роки. Старша донька працює та навчається у столичному університеті імені Т,Г. Шевченка. Двоє менших — закінчили 9-й клас. Із чоловіком 46-річним Віталієм Гордієнком Валентина розлучилася 13 років тому.

— Віталік всі гроші пропивав. У п"яному угарі таке витворяв — що не хочеться і розказувати. Подивіться на наші порубані сокирою двері й вікна. Тепер він живе в матері. Має свою хату в цьому ж селі.

Валентина каже, що останнім часом їй важко знаходити спільну мову із сином.

— У Толі почався складний підлітковий вік. Сердиться, коли кажу вчити уроки чи прошу допомогти. Він здружився з однолітком Сашком. Той із неблагополучної сім"ї — там часті п"янки. Я була проти тої дружби, але підлітку хіба заборониш.

Три місяці тому Валентина з Анатолієм та Юлією садили на городі картоплю. Син  поривався кататися на мопеді.

— Я розсердилася, крикнула: "Іди, раз не жалієш нас". Ключа від мопеда сховала. Увечері з донькою заходимо в двір — ні мопеда, ні Толі. Шукали його до ночі. Знайомі сказали, що син ночує в Сашка. Я вранці туди — мені не відчиняють.

Увечері Валентина зателефонувала до міліції. Мовляв, син добу живе в чужих людей.

— Через дві години приїжджають зі служби у справах дітей із райдержадміністрації та міліції: "Що ти за матір? Твій син ночував у копиці сіна, ти його з дому вигнала!". На вулиці зібралися сусіди.

Міліціонери попросили Валентину повернутися додому. Обіцяли поговорити з дитиною і привезти до матері. За кілька годин жінка дізналася, що хлопця відвезли в притулок для неповнолітніх в інше село.

Сина Валентині Гордієнко не віддавали. Психолог переказав, що хлопець зляканий і не хоче повертатися. Анатолій поїхав до батька — той привіз листа з районної служби у справах дітей, що відтепер хлопець має жити з ним.

— Служба у справах неповнолітніх віддала сина батькові, який весь час пиячить, — втирає сльози Валентина.

Односельці підтверджують, що Віталій Гордієнко часто напідпитку. Впевнені: хлопця віддали батькові, щоб допекти Валентині.

— Це була сенсація на весь район, — каже 36-річний Дмитро Федоренко. — Я не живу в селі, приїжджаю туди до батьків. Та й до мене чутки дійшли, що юристка знущалася над дитиною, била її, вигнала з дому, тому хлопця відвезли в притулок. До Валентини з усього району їдуть за консультаціями, люди її поважають. Вона піднімає проблеми незаконного продажу паїв, говорить, що місцева влада відрізає шматки городів у селян. Жінка воює із сільським головою, який покриває ці беззаконня.

— Ми отримали характеристику із сільради на батька та матір Анатолія Гордієнка, — пояснює по телефону начальник у справах дітей Макарівської райдержадміністрації Тетяна Шумак. Говорить підвищеним голосом. — Там не написано, що батько зловживає спиртним, а от про матір сказано не дуже добре. Нам повідомили, що проти дитини скоєне насильство — мати побила його заступом.

Чиновниця підтверджує: слідів побиття в дитини не було.

Анатолій через півтора місяці повернувся до матері.

— Із притулку мене не випускали, доки не напишу, що відмовляюся йти до матері й буду жити з батьком, — згадує хлопець. — Я хотів звідти вийти, тому так і написав. Працівник служби дітей сказав Толі, що везе його до мами, а привіз у притулок, — розказує Ольга Гордієнко. — Потім пояснили, що мама здала його в інтернат. Толя досі перепитує, чи ми від нього не відмовлялися?

×