62-річний львів"янин Степан Зарицький понад 30 років вирощує ківі на дачі в селі Рудники Миколаївського району Львівської області. 15 саджанців актинідій — так називаються ці рослини-ліани — він 1976 року привіз із Ташкентського ботанічного саду.
— За освітою я геолог, був в експедиції в Північному Казахстані, шукали нафту, — розповідає Зарицький. Чоловік у джинсовій безрукавці та штанах торгує саджанцями актинідій на садовому ярмарку просто неба на вул. Глибокій у Львові. На рослинах у пластмасовому відрі паперові етикетки з написами. — Як поверталися до Львова, заїхали до сестри товариша в Ташкент, вона працювала в ботанічному саду. Звідти й віз саджанці актинідій півтора тижня поїздом. Замотав у мокрий рушник, постійно кропив водою.
Рослини на Львівщині прижилися. Однак господар поїхав у наступну експедицію, чотири роки за садом ніхто не доглядав.
— Коли повернувся, ківі виглядали жалюгідно — частина вимерзла, здичавіла, ягоди родили дрібні.
Зарицький узявся самостійно сіяти рослини. Відібрав насіння із найбільших плодів із саду.
— Вирощені в такий спосіб рослини більш пристосовані до клімату, в якому ростуть, — розповідає садівник. — У мене зійшло 129 паростків. Дочекався з них урожаю, з усіх вибрав сім найкращих. Коли на них дозріли ягоди, іще раз зібрав насіння. Останнього разу вродили плоди завбільшки з сірникову коробку.
Ківі з саду Зарицького мають гладеньку темно-бордову або зелену шкірку. М"якуш зеленого кольору з чорними насінинами. Чоловік назвав його на честь дружини — "Маргаритою".
"Самок" по 30 гривень продаю, а "самця" — за 15
— Сорт не зареєстрований, багато мороки, — каже Степан, мружачи очі на сонці. — Процедура реєстрації може тривати три-чотири роки. Я навіть не брався.
Покупці із цікавістю розглядають саджанці. 67-річний Петро Гоцюк каже, що купував восени відро ківі у Зарицького, тепер приїхав по саджанці.
— Актинідія — дводомна рослина, тому треба чоловічий і жіночий екземпляр, — пояснює Зарицький. — "Самок" по 30 гривень продаю. Вам, як пенсіонерові, зроблю знижку, віддам за 25. А "самця" — за 15. Актинідія любить півтінь, тому не садіть на сонячному боці. Ямку треба викопати широку, бо коріння розростається при поверхні. Киньте у неї два відра гною, перемішайте із землею. Добре, коли ґрунт сипкий, корінь швидко розростеться. Упродовж першого року рослина вкорінюватиметься, тому догори не дуже швидко випнеться — до осені сягатиме півтора-два метри.
За словами Зарицького, наступної весни ліана може витягнутися на 4–5 метрів. Рослина відразу шукатиме собі опору. Нею можуть стати фруктові дерева, паркан.
— Якось не помітив, що ліана перекинулася з опори на грушу, обвила її до самої верхівки. Так перетисла дерево, що воно всохло, а під час буревію впало, — розповідає господар.
Для актинідій слід збудувати спеціальні опори. У саду Зарицького стоять 5-метрові металеві труби з поперечинами, між якими натягнуті дроти.
— Така конструкція називається "шпалера", у мене їх 75 метрів, — каже чоловік. — У вересні обриваю ягоди. З однієї ліани збираю по чотири-шість відер. Торік ми зібрали 26 відер ківі. Частину продав на осінньому садовому ярмарку, частину жінка переробила на варення.
На зиму Зарицький обрізає всі пагони ківі — до половини.
Листям гінкго білоба лікують судини
На дачі у львів"яна Степана Зарицького росте іще одна екзотична рослина — гінкго білоба. Насіння та листя цього дерева фармацевти використовують для виготовлення ліків.
— В аптеці продають "Білобін", "Мемоплант", "Гінкор" — ці всі препарати виготовлені на основі листя дерева гінкго білоба, — розповідає чоловік. — Ними лікують судини, вони поліпшують пам"ять, зір і слух.
Десять років тому Зарицький замовив саджанець гінкго в садівника із Запоріжжя. Той надіслав поштою. За ці роки дерево виросло вище 5 м. Навесні чоловік черенкує пагони й продає саджанці по 100–150 грн. У магазині "Зелемінь" на вулиці Стрийській у Львові такі деревця продають по 218 грн.
— Садять їх так: два відра перегною перемішати із землею. У яму всипати літру попелу і жменю "Нітрофоски", — радить Зарицький. — Гінкго морози витримує до 30 градусів.
Зарицький збирає з дерева пожовтіле листя. Сушить його над газовою плитою. 80 г сушеного листя гінкго білоба продає по 10–15 грн.
— Відколи у мене з"явилося гінкго, приймаю порошок з його листя, — каже Зарицький. — Перетираю на млинку, розводжу з водою та п"ю по чайній ложці двічі на день. Прекрасно почуваюся, а пам"ять маю кращу, ніж у сина.
4 
35413
Коментарі
5