57-річний сільський голова Станіслав Ковтун із села Білозір"я біля Черкас вирощує сорго для віників. Висаджує його на початку травня.
— Торішнє зерно замочую в теплій воді лише на 20 хвилин, щоб не зварити, — розповідає Ковтун. — Порожні зернята спливуть на поверхню, повні залишаться в тазику на дні. Сушу їх на ряднині. Без підживлення віники садять на одній ділянці не більше двох років поспіль.
Рядки на городі роблять завглибшки 4–5 см. Відстань між ними — 15 см. Між сходами залишають 6–8 см.
— Хімікатами сорго не поливаю, полю сапою, — каже Ковтун. — Восени зрізаю серпом. Пробував косаркою, але воно розлітається в різні боки. Ще дехто примудряється зрізати стебла загостреною лопатою просто біля землі.
Для віників годяться стебла 100–105 см. Їх сушать під накриттям. У сухого сорго зерно легко висипається.
— Насіння відділяємо деркалом, — пояснює господар. — Це січкарня, але замість ножів на качалці набиті гвіздки. Віники в"яжу взимку, коли нема роботи на городі.
Частину насіння залишають для посіву, решту згодовують домашній птиці. У Білозір"ї садять карликове, низькоросле й високе сорго. Висівають по 15–20 соток для себе і на продаж. Віники з Білозір"я продавали в Москву.
3 
1
Коментарі