Валентина Фіоктістова, 56 років, із селища Хороша Гайсинського району на Вінниччині вибирає на базарі найдрібнішу сіянку цибулі. Садить одразу, як на городі розтане сніг.
— Цибулю можна садити й при нуль градусів, і навіть при мінус 1. Вона холоду не боїться. Їй аби були волога та сонце. Доки земля мокра, саме час садити. Буде раннє перо на салат і встигне вирости, не висохне у літній спеці.
Вибирає сіянку завбільшки із зубець часнику. Вважає, що мала цибуля не постріляє. Дивиться, щоб біля кореня не було порізів. Якщо головка тверда, це означає, що жива.
— Її сушать, щоб не стріляла. Але стрілка виростає не від того, що насіння вологе, а від зародку. Якщо купити найменше насіння, як зерно овесу, теж недобре, бо цибуля не матиме сили до росту.
Перед посадкою замочує сіянку на три доби в слабкому розчині марганцівки. Потім обкачує цибулю у попелі.
— Марганцовка вбиває личинки черв'яків. У розчині цибуля набирається води, проростає за кілька днів. А попіл живить її. Його також можна насипати у борозни.
Рядки проводить на відстані 30 см, щоб цибуля мала багато сонця. В кожному садить сіянку на відстані не менш як 10 см.
— Здається, що це рідко, але буде місце розростися. Прикидаю, щоб між насінинами вмістилася цибулина такої величини, якої я хочу, щоб вона виросла.














Коментарі