— У квітнику маю кольорових їжаків. Так називаю махрові клематиси, — розповідає 35-річна Софія Карабань із села Озерці Володимирецького району Рівненської області. — Ці квіти добре приживаються восени. Через теплу осінь цього року їх можна садити до середини листопада. Посаджена навесні квітка довше приймається.
Копає яму розміром 60х60 см і завглибшки 70 см. Кидає на дно камінці та пісок. Коріння дорослої рослини без дренажу може загнитися. Ставить рослину і засипає землею.
Клематиси накриває в листопаді, коли почорніє лист. Його обрізує, щоб у квітці не зимувала гусінь. Обережно знімає лозу з арки на землю.
— Якщо робити все нахрапом, то пошкодиться лоза. Вона крихка. У місці згину дає мікротріщини. Там розвиватимуться хвороби.
Обмотує агроволокном і пригинає до землі. Мульчує гілками ялинки. Опале листя не підходить, бо накопичує збудники хвороб.
— Два роки як відмовилася від звичайних сортів клематису. Махрові виглядають по-багатому. Якби не плетючі стебла, то здалося б, що ростуть жоржини.
Сорти Жозефіна і Кайзер цвітуть у травні–червні та повторно в серпні. Їх малиново-рожеві квіти мають діаметр 15 см. Подібний сорт Дансін Смайл повторно цвіте у вересні. Лавандовий клематис Тешіо квітне двічі. На початку та наприкінці літа. Спершу пелюстки скручені в трубки. Після розпускання стають гладкі.
— Не треба панікувати, якщо рослини в перший рік зацвіли звичайним цвітом. Махрові сорти "розганяються" за два-три роки. У мене теж так було. Саджу сорти спеціально один біля одного, щоб чергувалися кольори. Виглядає здалеку, як яскравий килим.
8 
35413
Коментарі