— Перепрілий гній, що вилежався три-чотири місяці, найкращий для городу. У ньому багато органічних речовин і менше насіння бур'янів, — розповідає кандидат сільськогосподарських наук 70-річний Броніслав Котвицький із селища Рокині Луцького району Волинської області.
— Визначаю готовність гною за ступенем розкладання соломи. Якщо її легко вирвати з брили, значить готовий. Дехто вивозить добриво на поле за кілька місяців до оранки. Так робити не варто. Бо сохне і випаровується азот. Має лежати в одному місці на купі. Розкидати по городі слід, коли ґрунт відтанув
на 20 сантиметрів. Тоді вже орють.
Навесні землю з поля здають у лабораторію, щоб визначити, яких добрив не вистачає. Залежно від отриманого результату, в землю вносять потрібні речовини. Щоб зменшити кислотність ґрунту, посипають поле товченою крейдою чи гашеним вапном. Для поповнення запасів фосфору, калію та магнію — попелом. Але треба сипнути так, щоб він покрив землю.
— Комплексним добривом є нітроамофоска. Її беруть 3 кілограми на 1 "сотку". Вкидаю прямо в рядок. Так даватиме сили рослині, а не бур'янам по сторонах. Роблю рівчак, сиплю нітроамофоску і трохи прикидаю ґрунтом. Має вийти сантиметровий земляний прошарок. Тоді сію городину. Гранула добрива не повинна контактувати з насіниною, а тільки підживлювати.
Коментарі