"Це була його остання воля. Казав: "Не хочу, щоб ввозили усім Києвом. Хай попрощаються і скромно поховають на кладовищі", - говорить Олена Фадєєва, подруга художника Сергія Якутовича. 29 червня його поховали на Байковому цвинтарі у Києві.
Митець помер в лікарні Феофанія на 65-му році життя. Останнім часом хворів.
О 10:00 домовину з тілом Якутовича заносять до храму Вознесіння на кладовищі. Люди підносять червоні троянди. Режисер Михайло Іллєнко кладе біля труни жовті соняхи.
"Після смерті дружини і сина Сергій вже був іншою людиною. Останні роки були важкими для нього. Говорив, після того як поховав дитину, немає сенсу жити. Працювати не міг. Не було сили в руках", - продовжує Фадєєва. Доглядала за Сергієм Георгійовичем останні 4 роки. Очі прикриває великими чорними окулярами.
"Розумію, який біль був у Сергія на душі, коли пішла його дружина. Однак він ніколи його не переносив на роботу, - розповідає музикант і галерист Павло Гудімов. - Останній рік працювали з ним над двома проектами. Це виставка "Тіні забутих предків". В останні роки руки не працювали, одне око майже не бачило. Тому Сергій більше розповідав. Виставка побудована на великому шматі спогадів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Ненавиджу 2014-й рік" - останнє інтерв'ю Сергія Якутовича
Останній наш проект - книга "Як у тіні" про Георгія Якутовича, батька Сергія. За два дні до його смерті був поновлений хрест на горі Дзимброні в Криворівні на Івано-Франківщині. Там була хата Георгія Якутовича.
Сергій був самоіронічним і надзвичайним оповідачем. Був художником у всьому, мислив мультимедійно. Робота в кіно вплинула на спосіб його мислення. Хотів бути не в площині, а в об'ємі".
Біля самого місця захоронення люди прощаються востаннє з художником. Під домовиною розкладена засушена трава із Криворівні.
"Пересікалися з Сергієм на виставці його циклу робіт про Богдана Ступку. Говорив, що свідомо відтворював ту чи іншу фазу емоцій актора. Це було глибинне дослідження", - каже міністр культури Євген Нищук.
Дивувався його замальовками в книжці "Берестечко", яку колись мені подарувала з підписом Ліна Костенко. Малюнки Якутовича близькі до кінематографії, бо кожна замальовка не просто ілюстрація. Це практично дія, яку можна поставити на плівку чи в театрі. Тому його активно залучали до роботи над фільмами і театральними виставами".
Художника в останню путь провели під оплески. Поховали на місці захоронення його дружини Ольги та сина Антона.
3 
1
Коментарі