29 червня в селі Опішня Зіньківського району відбувся традиційний Національний фестиваль гончарства. Так завершили тиждень національного гончарного здвиження в Опішному "Здвиг-2019".
Кореспондент Gazeta.ua відвідав Опішню та побачив свято на власні очі.
Основне дійство Національного фестивалю гончарства розгорнулося на території Центру розвитку духовної культури. Віднедавна вулиця, на якій розташована будівля Центру, носить ім'я видатних опішнянських майстрів кераміки Явдохи та Гаврила Пошивайлів.
На широкому подвір'і відвели місце для ярмарку гончарів. Понад 2 десятки яток заставлені гончарним крамом: глеки та горщики, макітри, полумиски і тарілі, кухлі, кружки, чарки, куманці, плесканці та інший хитрий посуд. Панно, дзвіночки, підкови на щастя, дрібні статуетки та кумедні фігурки. Форм та розмірів, кольорів та відтінків глини, поливи і фарб - безліч. Кераміку розставили на розстеленому полотні та просто на траві.
"Колись шинкарка в шинку на руці носила кілька куманців. В одному - горілка, в другому наливка тощо. Руки були вільні гроші рахувати. Тому куманці традиційно мають форму бублика з діркою посередині. Є баранці-плесканці без отвора. На нього можна дати більший орнамент. Барильця ставили на столі. Декоративний посуд - левики, коники використовують не за призначенням, а для прикраси оселі", - розповів опішнянський художник-кераміст Олександр Шкурпела.
Його вироби вирізняються з-поміж інших відтінками зеленого кольору. Майстер використовує окиси міді та заліза. Вижарює мідний дріт, перетирає на порох, змішує з розтертим склом до консистенції сметани. Такою поливою вкриває вироби після першого та перед другим випалюванням. За словами Олександра, вдома його родина використовує кераміку в побуті: місять тісто в глиняних діжках, запікають у духовці страви в горщиках. Чашки та миски вдома теж глиняні.
Свої вироби представляють і майстри-керамісти з Полтавського району. Металом на чорних боках відливають задимлені горщики полтавського художника-кераміста Сергія Журавльова.
"Димлену кераміку виготовляють за допомогою безкисневого випалу. Доводять піч до високої температури, потім складають дрова і запечатують. Тоді кераміка просочується вуглецем. Глина чорна і всередині. Димлені вироби не такі гігроскопічні (не вбирають воду. - Gazeta.ua), як інша кераміка, тому що вуглець забиває пори. Таке покриття ніби відштовхує рідину. Це народний спосіб, як зменшити пористість глини — йому понад тисячу років. Походить від етрусків. Техніка називається "буккеро" — чорна кераміка. Вироби мають металевий відблиск", - розповів Сергій.
Ніжно-молочні відтінки має запечена в молоці кераміка. Після першого випалювання вироби заливають молоком і знову ставлять у піч. При запіканні молока рідина випаровується, залишається казеїн (білковий компонент молока. - Gazeta.ua), який заповнює пори. Такий посуд можна використовувати в мікрохвильовках, ставити в духовку та піч. На відміну від вуглецю, казеїнове покриття менш стійке, скоріше сходить з посуду, кажуть майстри.
"Я після першого випалу просочую вироби олією. Вдруге випалюю за невисокої температури, близько 400 градусів. Олія теж запечатує пори. Глина стає гладенькою та має більш глибокий відтінок. Глянцеву прозору поливу, властиву опішнянським виробам, використовую рідко. По-перше, воно не завжди корисно для здоров'я. Та й з часом може потріскатися чи потускніти", - пояснює.
Сергій купує глину в Опішні та в Слов'янську. Кожна має свої особливості. Сіра місцева вередлива при сушінні, а червона слов'янська спокійніше поводиться при випалі. В залежності від глини, виготовляють і вироби. Їх легко впізнати.
Васильківську майоліку виготовляють з глини рожевого відтінку. Після першого випалення розмальовують поливами білих, блакитних, зелених кольорів і випалюють вдруге. Миргородські сувеніри виготовляють із білої фаянсової глини. Після сушіння їх розмальовують ангобами (фарби на основі рідкої глини з барвниками. - Gazeta.ua), потім випалюють. Остуджують, заливають прозорою поливою і знову випалюють. Глина зі Слов'янська — червона. З неї виготовляють посуд, який після першого випалу задимлюють. Має червоно-брунатне забарвлення.
На сусідньому майданчику під навісами для всіх охочих проводять майстер-класи. Тут можна спробувати себе в гончарній справі та виготовити миску чи горщик із сирої глини за допомогою гончарного круга. За сусіднім столом дітей навчають розпису ангобами. Для найменших теж придумали розвагу - археологічна пісочниця. За допомогою лопатки з піску можна викопати залишки стародавніх керамічних виробів, які знаходили в цій місцині археологи.
На малій сцені на всі голоси цілий день співав фольклорний фестиваль-батл "Гончарське перевесло-2019". З іншого боку двору, за будівлею Центру, чутно перестук ковальських молоточків. Тут розгорнули Національний ковальський фестиваль "Вакулафест-ХХІ". Цьогоріч роботи об'єднані темою "Пластика тіла".
Тіло, тільки живе і прикрашене розписом, демонстрували і в рамках фестивалю-конкурсу гончарського бодіпейтингу BodyClayFestUkraine. Дефіле моделей у казкових образах керамічних фігур викликало ажіотаж серед відвідувачів заходу. А їх було немало. Вхід на територію фестивалю коштував 40 грн, але біля воріт постійно утворювалася черга з охочих туди потрапити. Захід відвідали протягом дня, за нашими підрахунками, не менше 2 тис. людей.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Знайшли давнє поховання і незвичайне городище
Цього року організатори дійства не влаштовували урочистих промов та виступів чиновників.
"Вирішили відійти від офіціозу. Натомість організуємо 2 покази мод. Діти з Колегіуму мистецтв представляють колекцію "Рукотворна мода" з використанням різних технік і матеріалів. Увечері покажемо етноколекцію одного з харківських брендів. У вечірній програмі виступає Народна артистка України Катерина Бужинська. Уперше проводимо кулінарний фестиваль "Смаколики в Опішному" з частуванням та майстер-класами", — розповіла куратор фестивалю Ольга Плоха.
Мешканки Опішні та найближчих сіл наготували ласощів, які їдять тут із давніх-давен - крихкі вергуни, слащоні, хрусткі вушка, вареники і пироги. Повчитися в місцевих господинь приїхав український телеведучий Костянтин Грубич.
Житло гончара часів Київської Русі у Вишгороді на Київщині отримало власний QR-код. Відвідувачі зможуть отримати з нього інформацію про об'єкт. Археологи відкопали будинок у червні цьогоріч.
2 
1
Коментарі