Більше 300 людей зібралися сьогодні на Театральній площі у Полтаві. Тут вшанували пам'ять тих, хто загинув під час Геноциду 1932-33, а також Голодоморів 1921-22 та 1946-47 років.
Про це повідомив кореспондент Gazeta.ua.
Перед театром ім. Гоголя виклали хрест із лампадок. Багато людей тримали в руках різнокольорові свічки. На площі пахло воском. Вшанування почалося виступом двох співачок - дорослої жінки та дитини, які виконали пісню на тему Голоду.
"Моя родина жила в Кобеляцькому районі Полтавщини. У Голодомор всім вдалося вижити, але сюди я не міг не прийти. Щороку долучаюся до вшанування, бо кличе серце. Рідні не розповідали страшних подробиць, але згадували про той голод ще у 70-х роках. Тому й своїм дітям змалечку пояснював, що саме сталося у 1932-33. Так вони пам'ятатимуть, відчуватимуть, будуть українцями", - сказав учасник вшанування Євген, прізвища не назвав.
Після хвилини мовчання полтавці рушили хресною ходою до Свято-Успенського собору. Священники періодично били у дзвін.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Не витримувала і з'їдала одну лєпьошку. Потім мені лише дві попадало" - як виживали у Голодомор
"Від Голодомору померли обидва дідуся, мої дядьки та тітки. А мама і бабуся вижили, бо корова наша була своєнравна - не хотіла пастися у колгоспній череді. Щоразу рвала ланцюг і приходила додому. Бабусі вдалося сховати її в підвалі. Сьогодні треба доносити молоді, що такі розповіді - не вигадка. Можливо, їм важко оцінювати історію, бо зараз багато кажуть в сенсі пропаганди. Але, думаю, сучасні покоління прийдуть до правильного розуміння Голодомору", - сказав Юрій Олійник. Разом з дружиною ніс свічки під час хресної ходи.
Біля Свято-Успенського собору люди залишили безліч лампадок та невеликі оберемки жита.
Ставлення українців до Голодомору постійно змінюється. 2005-го трохи більше 50 відсотків визнавали його геноцидом. Через 10 років цей процент сягнув 80. З часом Україна перетвориться із жертви на націю, що пережила важку історичну травму - вважає психолог і журналіст Соломія Онуфрів.
2 
1
Коментарі