— Щоб розуміти процеси децентралізації, слід знати, що є три позиції з цього питання: офіційна, експертна й Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, — каже радник із муніципальних послуг Вінницького Центру розвитку місцевого самоврядування Віталій ШВЕЦЬ, 34 роки.
Говоримо з ним про реформу децентралізації та новий поділ районів в областях. Розпитуємо, які з них будуть об'єднані між собою на Вінниччині.
— Концепція реформування місцевого самоврядування передбачає кілька етапів децентралізації. Ми підходимо до другого — зміни адміністративно-територіального устрою, — веде далі Віталій. — Є напівофіційний документ — проект Закону про внесення змін до Конституції України. Його ухвалено Верховною Радою у першому читанні. Ще не набрав чинності, але процес пішов. У ньому частина питань стосуються трансформації місцевого самоврядування.
Не менш важливим є законопроект "Про засади адміністративно-територіального устрою України". Внесений на розгляд Верховної Ради, але ще не ухвалений. У ньому передбачено трирівневу систему: перший рівень — громади, другий — райони, третій — регіони.
Міністерство регіонального розвитку розробляє проект щодо реформування районного рівня. Запропонували методику, яка носить рекомендаційний характер. За основу взято проєвропейську Номенклатуру територіальних одиниць. Усі країни Євросоюзу та ті, які хочуть стати членами ЄС, керуються нею. У ній прописано, що чисельність населення в одному районі має становити від 150 до 800 тисяч людей.
Що реалізація цієї методики означатиме для нас?
— Відбудеться укрупнення районів. На Вінниччині пропонується залишити Вінницький, Могилів-Подільський та Ладижинський. Іллінецький та Немирівський райони ввійдуть у Вінницький, а Гайсинський — у Ладижинський. Це попереднє бачення. Про догму рано говорити. Бо не знаємо, якими будуть пріоритети наступного уряду.
Чому Вінниччина — на передостанньому місці в Україні стосовно об'єднання громад?
— Децентралізація передбачає не тільки об'єднання, а й передавання на місця повноважень у медицині, освіті, культурі. Тут ми одні з перших. А от щодо об'єднання, то на нижніх позиціях.
На Вінниччині близько половини об'єднаних громад малочисельні — живуть від трьох до шести тисяч людей. В інших областях — 10–20 тисяч. Тому такий розрив. Також, можливо, порівняно з іншими областями в наших сільських громадах трішки вищий рівень життя і послуг. Люди тому й не спішать об'єднуватися. Та силою ніхто не змусить громаду це робити. Це добровільно.
Чи можна створити нову громаду, якої зараз немає в перспективному плані області?
— Можна почати процедуру об'єднання. Але мають виходити з того, що громади повинні відповідати перспективному плану. Хоча він і не є аксіомою. Щодо поточного року, то залишилося мало часу для створення громад. Процедура довга. Та й вибори до ОТГ відбуваються двічі на рік — навесні та восени. Щоб устигнути на найближчі, треба поспішити.
Скільки об'єднаних громад є зараз у Іллінецькому, Немирівському і Гайсинському районах?
— У Гайсинському є дві сільські ОТГ — Кунківська та Краснопільська. Стоїть питання щодо Гайсинської міської. Відбулися декілька сесій, але депутати не можуть знайти спільної мови. Вірю, на осінь об'єднання відбудеться. Утвориться велика, потужна, спроможна громада.
У Немирівському районі є Немирівська міська, Брацлавська та Ситковецька селищні, Райгородська й Мельниківська сільські. Ці громади набагато менші. Якщо вони зможуть надавати всі послуги людям, то існуватимуть далі.
На Іллінеччині є дві потужні громади: Іллінецька міська та Дашівська селищна.
Реформування вплине на межі областей?
— Ні. Згідно з законом, можуть об'єднуватися громади із суміжних районів. Є такі випадки. Але знову ж таки треба зважати на перспективний план, територіальну доступність, швидкість доїзду швидкої та пожежної бригад.
Реформа децентралізації передбачає інститут префектів?
— Поки що немає ніякого закону, який передбачав би інститут префектів (представників уряду на місцях — Газета). Тільки в законопроекті про внесення змін до Конституції України написано, що префект призначатиметься Президентом України за поданням Кабінету міністрів України. Посада префекта чимось схожа на посаду голови райдержадміністрації. Але функції відрізнятимуться. Ключова ідея полягає, щоб він здійснював контрольну функцію на території району та міг швидко реагувати на якісь незаконні, неконституційні рішення органів місцевого самоврядування. Префект зможе призупиняти такі рішення з одночасним зверненням до суду. Лише суд може скасувати рішення самоврядних органів.
Центри надання адміністративних послуг мають бути в кожній ОТГ?
— Це найкраще, коли кожна громада має свій ЦНАП. Тоді сам факт існування району не впливатиме на просту людину. Усі послуги вона отримуватиме в міській, селищній чи сільській раді.
8 
Коментарі