— У Полтавському районі процвітає сімейний бізнес. Цілі родини працюють над однією справою, присвячують їй увесь час і ресурси. Наприклад, одні займаються виробництвом олії, наші поля дозволяють вирощувати багато соняшників. Також непогано розвивається фермерство. Одне із пташиних господарств є прямо під Полтавою. Вирощують безліч курей, із м'яса і яєць мають чималі гроші, — говорить 29-річний Олексій Наказний, президент полтавського "Молодіжного бізнес-клубу". Розповідає про затребуваний досвід на Полтавщині.
Саме на Полтавщині також можна заходити в аграрну чи нафтогазову сферу. Але не кожен підприємець зуміє займатися таким бізнесом. Можна ще заглибитися у виробництво будь-якої техніки, у нас ця галузь майже незаповнена. Треба відкрити екотуризм. Україна — дуже гарна, і нам треба розвивати напрям сільського туризму. Бо багато хто зараз відчуває потребу у близькості з природою. А це зіграє на руку.
— Загалом в Україні низький рівень конкуренції. Можна бути успішним у будь-якому бізнесі. Дуже актуальний зараз айті. Його величезна перевага — робота в онлайн, ти не завжди прив'язаний до місця.
Як обрати саме свою галузь?
— Завжди все починається з чогось маленького. Навіть не сподіваєшся, що це принесе кошти. Наведу приклад із Віталієм Дмітрієвим, засновником "Системи модернізації складів" у Щербанях Полтавського району. Розповів, що наштовхнуло на створення "СМС". Одного разу прийшов на "Нову пошту", побачив, що там зламалися рокли — гідравлічні візки. Домовився, що спробує відремонтувати. Крутив-вертів, розбирався, і йому вдалося виявити причину несправності. У результаті заробив більше, аніж на автомийці.
Потім взяв цілу партію роклів на ремонт, вивчав інформацію про облаштування складів. І зараз має власне підприємство з модернізації.
Які помилки роблять новачки-підприємці?
— Перше — обманюють себе. Більшість думає, що бізнес працюватиме сам на себе, а підприємець нічого не робитиме. Насправді доведеться постійно вкалувати.
Друге — не знаю чому, але більшість намагається починати з кафе чи ресторанів. Але цей бізнес дуже специфічний, важкий і вимагає 100-відсоткового включення і присутності.
Усе залежить від того, чого очікуєш. Якщо грошей, то треба "бити" в тренди. Наприклад, ситуація зі спінерами (антистресові іграшки. — Газета). Хто вчасно почав їх продавати, ті заробили. Хто запізнився — більше втратив. Тож важливо бути в потрібний час у правильному місці.
З якими проблемами стикаються підприємці?
— І в містах, і в селах майже немає висококваліфікованого персоналу. Це тягне за собою крадіжки на роботі. У мене так було. Відкрив автомийки, довірився директорам, яких сам призначив. У результаті — крали. Знаю точно: якщо не вибудуєш якісну систему безпеки — зазнаєш великих втрат.
Як ви розпочинали підприємництво?
— За часів навчання не мав нічого. Але вже задумувався про те, що хочу стати підприємцем. Навіть вигадав для себе ідеальну зарплатню — у голові крутилася цифра 10 000 доларів на місяць. Думаю, це оптимальний місячний заробіток для гарного підприємця.
Конкретно приступив до справ після навчання в турецькому Стамбулі і відвідин Латвії. Коли повернувся в Україну, вирішив зайнятися продажем одягу. Спершу проаналізував найбільші ринки України — харківський Барабашова, одеський 7-й кілометр тощо. Визначив для себе, що можу продавати товар дешевше на 5 доларів за той, яким торгують на вітчизняних ринках. Тим паче, бачив, як усе працює у Європі.
У Стамбулі придбав перші джинси. Продавав їх на ринку по 150 гривень, заробляв з кожної пари гривень 40. Але потім віддав половину своїм знайомим під реалізацію.
Одного разу загорівся мій магазин одягу на центральному ринку Полтави. Полум'я було метрів 20 у висоту. Нічого не вдалося витягнути. Вдома лежали залишки товару, проте ніде було продавати.
Напросився до знайомої на Сорочинський ярмарок на умовах: я допомагаю — вона виділяє мені "квадратний метр" своєї ятки. Продав залишки того, що мав зі Стамбула, вийшов у нуль.
Після цього рік займався сухими автомийками. Відкрив кілька по місту. За цей період я дуже втомився морально. 2014 року в мене помер батько, тож треба було продовжувати його бізнес із продажу сантехніки. На автомийки спершу шукав директорів, але ті постійно крали. Тож вирішив свій бізнес продати.
Як з'явилася ідея створити бізнес-клуб?
— Cтворили клуб 2014-го, це запропонував мій товариш Максим Іванов. Зразу в ньому було 17 членів, лише четверо з них пробували себе в підприємництві. Інші ж — студенти.
Перші три роки працювали безплатно. Тепер членський внесок становить 200 доларів на рік. Гроші витрачаємо на організацію цікавих заходів, платимо зарплатню адміністратору клубу. За моїми підрахунками, через клуб пройшли майже 500 чоловік.
Клуб організовує тренінги-воркшопи, бізнес-сніданки, екскурсії на підприємства, мозковий штурм із психологом.
Хтось із клубу став успішним у своїй справі?
— Мій улюблений приклад — історія хлопця з Кобеляків. Після армії продовжив бізнес батьків, яким узагалі не вмів керувати. Завдяки знанням, що дав йому МБК, а також нашим порадам, за рік перетворив свій магазин на маркет рівня "Епіцентру". Його дохід також виріс у рази. Другий приклад — Максим Іванов. Прийшов у клуб студентом, у якого не було нічого. Нині переїхав у Київ, має своє маркетингове агентство.
Також ми навчали власника ювелірного магазину "Смарагд", бренду одягу "Тім Фаден", засновників компанії "А-Левел" та інших. І майже всі не мали нічого, коли приходили до нас уперше.
8 
Коментарі