Генеральську квартиру винайняли за 250 гривень на добу

На вихідні ми з подругою їздимо містами України. У Львів потрапили на березневі свята. На травневі були в Одесі.

Зупинятися в готелях дорого. Стандартний номер із двома ліжками, санвузлом, телевізором, холодильником обходиться від 300 грн.

На ніч-дві дешевше орендувати квартиру. Оголошення шукаємо в Інтернеті. Однокімнатні поблизу пл. Ринок у Львові пропонують за $40–60 за ніч. На фото видно, що квартири з ремонтом і хорошими меблями. Обдзвонюємо десяток номерів. Виявляється, усі квартири забронювали ще за місяць. Краще брати газету оголошень. Там пропонують удвічі дешевше.

Замовляємо дві кави зі спеціями в кав"ярні біля пл. Ринок. Робимо кілька дзвінків. Однокімнатних немає. Зате пропонують двокімнатні за 250 грн. За півгодини йдемо оглядати квартиру. Подобається одразу. З обіду до ночі гуляємо містом.

В Одесі квартиру теж шукаємо за газетними оголошеннями. У них лише номери мобільних. Починаємо з найдешевших.

— Что? Квартиру посуточно? — жіночий голос замовкає на кілька секунд. — Ах, это папа сдает. Подождите, я позову. Папа, иди сюда!

В оголошенні обіцяно житло за 180 грн поблизу центру. Із розповіді господаря ясно, що  ідеться про кімнатку на Молдаванці. Телефонуємо далі.

— Не знаю, чого це мій телефон записали, — відповідає жінка. — Я нічого не здаю. Але в мене здає знайома, запишіть номер.

На десятому дзвінку домовляємося про зустріч із брокеркою. Обіцяє показати квартиру з євроремонтом на восьмій станції Великого фонтана. Це 15 хв. трамваєм від залізничного вокзалу Одеси. Виявляється, це однокімнатка на першому поверсі "хрущовки". У кімнаті канапа. Перед нею телевізор на тумбі. На кухні — газова плита, стіл і дві табуретки.

Кухня в коридорі. Санвузол відокремлений фанерною перегородкою

— Квартира після ремонту, тому 200 гривень. Це ж Одеса! — брокерка бачить розчарування моєї подруги.

Ми розвертаємося до виходу.

— Не хочете?! У мене є інший клієнт. Дайте я з вашої мобілки йому подзвоню. Моя погано працює.

Двокімнатку в новому будинку з ремонтом пропонують за 400 грн на добу. Проте здати її на одну ніч господиня відмовляється.

— Така ціна на випадок, якщо знімете квартиру на тиждень. А на одну ніч буде 700 гривень.

Повертаємося до вокзалу. Там десяток жіночок обіцяють нічліг поблизу вокзалу. Усі гуртом кидаються до нас. Ціна — від 200 грн за ніч. Погоджуємося піти із Тетяною Володимирівною, жінкою 50 років на вигляд. Вона обіцяє показати три квартири. Насправді доводиться йти пішки 15 хв.

Перше помешкання — у сараї, пристосованому під житло. Кухня в коридорі. Санвузол відокремлений фанерною перегородкою. Кімната велика, із новим м"яким кутком, великим телевізором і шафою-купе.

— Эту квартиру можете снять на один-два часа, если хотите. 40 гривен час или 200 за сутки, — оцінює нас Тетяна Володимирівна.

Інше помешкання коштує 250 грн. Заходимо у скляні двері з ґратами. Ліворуч кухня з радянськими меблями. Далі ванна. Туалет окремий, під сходами. Вони з білого мармуру. Виявляється, квартира двоповерхова. У ній жив відставний генерал, пояснює рієлторка. Із нами переходить на українську. На другому поверсі кімната 5х5 м із двома шкіряними канапами, стінкою та великим телевізором. Усю спальню займає велике ліжко. Платимо 250 грн. Брокерка забирає паспорт у заставу.

В Одесу ми приїхали о 9.00. Житло шукали до третьої пополудні, із перервою на обід. У Львові вистачило години.

×