В Україні відновили будівництво 427 житлових комплексів, за даними порталу нерухомості ЛУН. Більшість розташовані у Вінницькій, Волинській, Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Закарпатській областях.

Яка зараз ситуація на ринку? Чи не зарано відновлювати будівельні роботи, адже існує ризик ракетних ударів?

— Ситуація на ринку нерухомості в Україні складна й неоднорідна, залежить від регіону. Будівництво відновлюється переважно в областях, де не ведуться бойові дії. Також у Києві, Одесі, Дніпрі. Ризики звісно існують. В Одесі нещодавно були ракетні обстріли, — говорить 50-річний Руслан Земляний, керівник проєктного офісу інвестиційно-девелоперського холдингу "Зезман". — Незважаючи на це, бізнес працює. Лише декілька компаній не відновили роботу на будмайданчиках. Одна з найбільших проб­лем — порушення логістичних ланцюжків, поставок матеріалів. Багато постачальників і виробників будматеріалів залишилися на тимчасово захоплених територіях. Або там, де ведуться бойові дії. Доступ до продукції втрачено.

Що буде з цінами за квадратний метр?

— Вартість зростатиме. Ніхто поки що не розуміє, на скільки підвищувати ціну, щоб хоча б компенсувати витрати на матеріали. Наприклад арматура, яку використовують у монолітно-каркасному будівництві, подорожчала майже на третину.

Якщо житловий комплекс постраждав під час бойових дій, хто проводитиме відновлювальні роботи — забудовник чи власники квартир?

— Доки об'єкт нерухомості не став власністю покупця, то юридично він не несе відповідальності за те, що відбувається з будинком. Збитки покриває забудовник. Але компанії теж постраждали. Тому держава має розробити систему компенсації для бізнесу. Таку зараз створюють для громадян, квартири та приватні будинки яких зруйновані.

В Україні почнуть зводити будинки по-новому, щоб зробити їх безпечнішими? Зокрема, аби були повноцінні бомбосховища.

— Є будівельні норми, які регламентують питання безпеки. Їх визначає держава. А саме —профільне міністерство, що відповідає за розробку нормативної документації та регуляторну політику в сфері будівництва. Якщо внесуть зміни, то забудовники дотримуватимуться їх. Думаю, підвали почнуть переобладнувати під бомбосховища. Ще 2014 року, коли почалася війна, внесли ці зміни. Але вони не були обов'язкові. Зараз сам бізнес активно обговорює, що необхідно ці норми враховувати. Наша компанія ще за місяць до російського вторгнення вирішила, що всі нові будинки проєктуватимемо зі сховищами. Вони відрізняються від звичайного підвалу. Там має бути інший коефіцієнт армування, обов'язково монолітні стіни, інша товщина. Потрібна система вентиляції, пожежогасіння. Варто передбачити можливість так званого подвійного призначення цих приміщень. Щоб у мирний час сховище могло бути місцем загального користування.

Будуть і надалі такі ж популярні передмістя великих міст для будівництва житла?

— Великі міста більш захищені. Але бачимо, що ракетні удари тут завдають більшої шкоди, ніж на приміській території. Це помітно на прикладі Маріуполя, Харкова, Києва. Коли війна закінчиться, розвиток приміської зони не зупиниться. Там більше площ для будівництва, простіше вирішувати питання щодо організації, ведення робіт. Тому передмістя розвиватимуться. Питання — що це будуть за проєкти? Зараз у професійному колі йде дискусія, як має плануватися відновлення невеликих міст і містечок. Останніми роками не все збудоване відповідало вимогам комфортного проживання та урбаністики. Тому не варто все відновлювати в тому вигляді, як було до війни. З'явилася можливість зробити висновки з помилок.

Озвучували ідею про викуп державою проб­лемних будівництв, щоб забезпечити житлом переселенців. Які тут проблеми можуть виникнути?

— Мова не йде про проблемну нерухомість, яка вже була оплачена інвесторами. Обиратимуть ту, що нікому не належить. Зараз активно обговорюють добудову житла, що до війни було на високій стадії готовності. Але ще нікому не продано. Або зводитимуть нові будинки з використанням технологічних рішень, які дозволять зробити це у стислі терміни. Є технології так званого швидкого будівництва. Це панельні будинки, які зводять за шість місяців. Йдеться про багатоквартирне житло середньої поверховості. Для нього держава повинна виділити землю.

Якої допомоги чекає будівельна галузь від держави після закінчення війни?

— Трансформація та реформа дозвільної системи не закінчилася. Потрібне спрощення отримання документації. Понад місяць Державна інспекція архітектури та містобудування не працювала. Зараз обмежений доступ до реєстрів. Тільки нещодавно почали надавати його нотаріусам. Усі обговорюють зменшення податкового тиску на забудовників, виробників матеріалів, постачальників. Бракує робочої сили. Багато працівників пішли воювати. Частина — виїхала за кордон. В один день це все не повернеться назад. Зараз є можливість переглянути й започаткувати нові, раціональні й логічні підходи до адміністрування галузі в цілому. Раніше корупційні та необґрунтовані вимоги призводили до здорожчання собівартості будівництва, більш як на 20 відсотків. Це великі гроші.

"Газету по-українськи" можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"

×