"Нещодавно відкрили пункт прийому молока. Мені до нього 6 кілометрів іти. Раніше їздили машини селом і молоко збирали від кожного двору, — каже 35-річний житель села Березова Лука Гадяцького району. Просить не називати його. — Тепер кожен завод мусить відкрити свій пункт прийому молока і здавати мусимо тільки туди".
— До села почав їздити молоковоз із Сумської області. Платив по 2 гривні 30 копійок за літр. Більшість людей потяглися до нього. Заготівельники з Гадяцького і Пирятинського молокозаводів платили дешевше і гроші давали невчасно. То сумчанам чорне робили — у село молоковоз не пускали. Районна влада розпорядилася, аби вони відкрили в селі пункт прийому і лише тоді збирали молоко. Селяни їздили в район, відстояли заготівельника. Але видно, добра нам від цих пунктів буде мало.
В області активно відкривають пункти прийому молока. Планують, що такі будуть у кожному селі. Кожен окремий заготівельник повинен обладнати свій пункт. Це може бути невелике приміщення зі спеціальними холодильниками. Працівник пункту перевіряє молоко на якість, веде реєстр здавачів.
— Приймати молоко серед вулиці — негігієнічно і небезпечно. Пункти відкриваємо, аби селянське молоко не випало із системи заготівлі, враховуючи сучасні стандарти. Хоч ми ще й далекі до європейських, але потрібно до них іти, — каже Олександр Сень, начальник управління агропромислового розвитку.
Цього року держава пообіцяла доплачувати селянам по 30 коп. за кг молока, якщо здаватимуть на підприємства. Підприємці отримуватимуть по 35 коп. за кг.
— Аби отримати ці дотації, селянин має здати молоко в стаціонарний пункт прийому від заводу, — пояснює Володимир Олійник, 55 років, із відділу тваринництва обласної державної адміністрації. — Щокварталу в районну раду возити довідку з сільської ради, ветеринарну картку, копію паспорта, відкрити поточний рахунок. Тобто дотацію платитимуть тим, хто здає молоко на підприємства, а не заготівельникам. Несуразиці будуть, бо додається купа бумажняної роботи.
По селах ще їздять заготівельники, беруть молоко біля дворів. Заводи пропонують їм працювати в штаті. Більшість відмовляються. Кажуть, коли відкриють заготівельні пункти, їм доведеться залишити цей бізнес.
— Розрахунки роблять по старих мірках. Думають, як раніше носили молоко в одне місце, то й добре всім, — каже заготівельник Юрій Костенко із Глобинщини. Кілька років збирає молоко в селян, возить бідонами. — 10 років тому люди тримали по одній корові або одну на два господарі. Лишки, по кілька літрів, здавали. А тепер живуть із цього. Собі молока не лишають, усе віддають. Пункти селянам не вигідні. Багато молока здають пенсіонери, одинокі жінки. Носити далеко повні відра не зможуть. Є люди, що тримають по три-чотири корови. Без мотоцикла чи машини бідон не доправиш. Молокозаводи пропонують оформитися робочим у штат. Обіцяють 1,5 тисячі гривень зарплати. Я не хочу. Ветеринарні служби, штрафи, купа документів. Мені вся зарплата піде на заправку машини. Підприємцю потрібно купити молоковоз. Він багато "їсть" бензину. Не в кожного заготівельника є водійські права на молоковоз. Усе йдеться до того, аби витіснити приватників, конкурентів. Ціни на молоко впадуть, бо заводи стануть монополістами.
3 
1
Коментарі