Від початку року у 909 полтавців вперше виявили алкогольну залежність, поставили їх на облік. Медики вважають, насправді питущих більше у три-чотири рази. Майже третина серед алкоголіків — жінки. П'ють у містах і селах однаково, каже 50-річний Вадим Клорфайн, завідувач відділення №1 Полтавського обласного наркологічного диспансеру.
— У Полтаві, Кременчуці й Лубнах працюють стаціонари для лікування алкогольно залежних. Ще приймає психіатрична лікарня №2 у селі Снітин Лубенського району. Часто буває, приїздять із сіл до обласного диспансеру. Побудуть три-п'ять днів, поки із запою їх виведемо, а потім кажуть, може, й лікувався б, так корова у сусіда живе, огород недосіяний, трактор стоїть, треба додому їхати. Вважають, вилікувалися, хоч лікування треба тільки починати.
Примусово лікують?
— Коли в суді вирішать, що поведінка алкоголіка загрожує здоров'ю, його життю і оточуючих, призначають "обов'язкове лікування". Але це треба пройти сім кіл пекла, щоб справа дійшла до суду. Тоді пацієнтів поміщають на три-шість місяців у спеціальне відділення. Але примусове лікування малоефективне. Стаціонарно лікуються 28-30 днів. Якщо потрібно — довше. Співпрацюємо з громадськими організаціями "Світло надії", "Вихід є", клуб "Квітень". Ще є групи самопідтримки руху анонімних алкоголіків.
Називаються вигаданими іменами
У селищі Чутове цього року відкрили групу анонімних алкоголіків. Її відвідувачі зустрічаються раз-двічі на тиждень. Спілкуються близько 1,5 год. Такі ж вісім груп працюють у Полтаві, одна у Кременчуці. Призупинили діяльність групи анонімних алкоголіків у Шишаках і Котельві.
— Головна умова нашого об'єднання — по-справжньому хотіти кинути пияцтво, — каже 65-річний Сергій Балакінський, голова Полтавського центру обслуговування анонімних алкоголіків. — Користуємося програмою "12 кроків". Це потрібно людині визнати, що має проблему, сама не справляється з нею і їй необхідна підтримка. 80 відсотків зривів у алкоголіків — вина суспільства, бо не підтримали людину. Якось один чоловік розповів, у дев'ятому класі вперше спробував спиртне. Так напився, що спав на вулиці. Хтось його знайшов і привіз додому. Зробилося соромно. З тих пір зовсім не п'є спиртного. А ми живемо за принципом "підштовхни потопаючого". Але покараннями не вдалося вилікувати нікого.
На заняття у групі приходить від трьох до 60 осіб. Розповідають про себе, проблеми, вчаться залишатися тверезими, налагодити стосунки у родині. Називаються вигаданими іменами.
3 
35413
Коментарі