У селі Лютенька Гадяцького району завершилися розкопки на місці Свято-Успенської церкви. Археологи знайшли вціліле поховання дружини засновника храму, місцевого полковника Михайла Бороховича, — Олени.
— Дерев"яну семиглаву церкву в Лютеньці спалили татари, — переказує сільський краєзнавець 64-річний Іван Чайка. — За 30 років лютенський сотник Михайло Борохович збудував на її місці нову — кам"яну. Це був перший цегляний храм на Полтавщині.
Церква в Лютеньці простояла до 1974 року. У радянські часи в її стіни заклали вибухівку та підірвали храм.
— Сільською громадою вирішили відновити святиню на старому фундаменті, — говорить краєзнавець. — Перед тим як будувати, покликали археологів.
Чайка переказує, розкопки проводили викладачі та студенти Полтавського педуніверситету, науковці з Полтави та Опішні. Копали близько місяця. Із зовнішнього боку фундаменту церкви викопали ями глибиною до 3 м. В окремих місцях зі стін стирчали людські кістки. Поруч із розкопками розчистили фундамент дзвіниці XIX ст., яка стояла перед церквою.
— Найцінніше — те, що знайшли поховання полковниці, дружини Михайла Бороховича, — радіє чоловік. — Хоч це був замурований склеп без доступу повітря, труна все одно зотліла.
На пальці була надіта золота каблучка
Добре збереглося вбрання покійниці: чепчик, сукня, покривало. На покривалі видно малюнок сімейного герба Бороховичів. На пальці полковниці була надіта золота каблучка. У руках — дерев"яний хрест.
За припущенням археологів, поруч похована донька Бороховичів. Ще знайшли можливе поховання онука Бороховича — Романа. Покійний одягнений у військовий камзол.
— Склеп самого Бороховича був відкритий, — говорить Іван Чайка. — До нього входили з церкви. Старі люди переповідали, що труна висіла на ланцюгах. На храмове свято під час хресного ходу попереду несли портрет Бороховича, його рожевий пояс, а потім хоругви на знак пошани. Потім цей пояс знову до труни клали, — розповідає Іван Чайка. У радянські часи склеп відкрили. Переказують, одяг на Бороховичі зотлів на очах. Його останки забрали. Де вони поділися — невідомо. Активісти радянські бавилися, до труни лягали, а потім узагалі все розтягли, — обурюється краєзнавець.
Зі слів Чайки, знайдені в Лютеньці цінності забрали на реставрацію до краєзнавчого музею в Полтаві. До села їх повернуть, коли там відкриють музей. Дослідження продовжать наступного року.
Коментарі
2