Із 1 вересня зросли ціни за природний газ для населення на 13–14,1%. Національна комісія з регулювання електроенергетики України підвищила тарифи на транспортування газу розподільними трубопроводами і його поставкою підприємствам з газопостачання й газифікації.
— Подорожчало, бо обласні та міські газові організації отримують природний газ набагато дорожче, ніж відпускають населенню, — розповідає керівник фінансового відділу управління "Полтавагаз" Віра Мусійченко. — Ціни по Україні однакові. Тимошенко заявила, що зростання буде поступовим.
За газ, використаний до 31 серпня, абоненти сплачуватимуть за старими тарифами. Боржників відключатимуть.
Аби зекономити, у "Полтавагазі" радять встановити лічильники та нове газове обладнання.
— До останнього часу в населення стояли котли, коефіцієнт корисної дії яких був низький. Сучасні ж набагато економніші, — каже Мусійченко. — Та й люди самі почали економити. Включають системи та слідкують, щоб не перейти встановлену для них категорію використання газу.
Окремі жителі зимою не опалюватимуть всю хату чи взагалі переїжджатимуть до родичів у літні кухні. Переобладнують хати на пічне опалення.
Подружжя пенсіонерів Анастасія й Михайло із Бабичівки на Глобинщині зливатимуть воду із труб опалення й перейдуть жити в кухню-сарай на два відділення. У ньому вони варили свиням їсти. Нині в одній із кімнат їхня спальня.
— Вже килими повішали й ліжко поставили. Якщо наберемо поросят, то й вони тут житимуть, — розказує жінка. — Чи думали колись із дідом, що на старість доведеться жити в сараї?
У серпні сім"я Борисових з Котельви почала утепляти старий дубовий будинок. Заклали зайві вікна та поставили нові склопакети. Замінили двері. Стіни зсередини обшили гіпсокартоном. На підлогу поклали теплоізоляцію. Таким чином родина взимку зекономить газ.
— У нас було 13 старих вікон. Щороку щілини клеяли. Двері завішували одіялом, бо від сквозняку вони ходором ходили, — говорить 60-річна Надія Борисова. Вона живе із донькою, зятем та онуком. Аби утеплити оселю, сім"я три роки збирала гроші.
— Отказували собі багато в чому, — скаржиться Тетяна, 27 років. — Лишала сина на маму та з чоловіком їздили на заробітки в Москву.
Перша покупка у гіпермаркеті будматеріалів "Епіцентр" у Полтаві обійшлася Борисовим у 15 тис. грн. Торік вони переобладнали в будинку пічне опалення на парове. Тепер на 80 кв. м житлової площі в січні витрачають не 600 кубів, як раніше було, а 400. А протягом року використовують 2,5 тис.
Двері завішували одіялом, бо від сквозняку вони ходором ходили
— Груба багато брала. Щоб стіна нагрілася, треба дві-три години. Хлопці, коли розбирали, сказали, що дурак її робив — там усе напряму. Все тепло в воздух летіло. Тепер 15 хвилин — і на батареї руки не покладеш, — хвалиться Тетяна.
Мер Кобеляк 33-річний Олександр Ісип живе в батьківській хаті, яку збудували в 1980-х роках. Має ще й двокімнатну квартиру. Будинок щороку поетапно утепляє, щоб зменшити витрати газу.
За два роки зробив ремонт у дитячих кімнатах — вставив металопластикові вікна за 1,8 тис. грн. Цього року потрібно ще два за 2 тис. грн. Обшив стіни в дитячих кімнатах гіпсокартоном, на дерев"яну підлогу постелив ковролін. Торік "задув" простір між цеглою й саманом утеплювачем піноізолом.
— Хата в мене 76 "квадратів", — каже Ісип. — Запінення обійшлося в 1300 гривень. Відчуваю, що стало тепліше. Хочу всі стіни ззовні утеплити пінопластом. Місцевий майстер Анатолій Пелюхня, переробив мені пічне опалення на камін. І взимку підтоплюю дровами. Ми звикли до високої температури — 22–25 градусів. Діти ж малі — Міші 9 років, Остапчику — три. Дрова заготовляю на рік наперед, щоб висохли. Беру акацію, дуб, вільху.
Фермер Микола Гергенкоп, 52 роки, із Мартинівки Кобеляцького району природним газом не користується взагалі, бо дорого обходиться.
У нього й склади, й житлові приміщення розташовані в одній будівлі. Тому за газ він платив би значно більше. Чоловік уже п"ять років опалює будівлю вугіллям і дровами. На сезон, щоб обігріти житлові приміщення площею 100 кв. м, йому потрібно 4 т вугілля й три причіпи дров (це майже 12 кубометрів).
Хоче переробити систему опалення.
— Хіба в мене зараз батареї, — знизує плечима чоловік. — Це ж звичайні труби. Туди ж 700 літрів води влазить. Ану нагрій її. Робилося ж все, коли про економію ніхто не думав. А тепер доводиться. Поставив у всі вікна двійники, опалення зроблю, щоб туди 100 літрів води влазило. Оце чув, що є імпортні котли, вони цілу ніч віхтем соломи гріють. Пориюсь в Інтернеті, у сина підказки спитаю, може, їх встановлю. Соломи у мене — дівати нікуди.
У свинарнику взимку не топить.
— Усі отвори законопачую, а тварини лежать на підстилках, яку не міняю, а нарощую. Їм тепло. А весною вивожу перегній трактором.
На індивідуальному опаленні економлять понад тисячу гривень
У Миргороді в 40 квартирах багатоповерхівок мешканці перейшли на індивідуальне опалення. Зробити це жителям у центральній частині міста заборонила міськрада. У Хоролі з 1,2 тис. квартир за два роки перейшли на індивідуальне опалення 35%.
— На мій сімейний бюджет подорожчання газу не вплине. Квартира на індивідуальному опаленні та обігрівається котлом "Харман", — запевняє 52-річна Теофілія Побідинська з Миргорода. — Підрахувала, що на підігріві води, опаленні, приготуванні їжі за рік зекономила 1150 гривень. До того ж у квартирах давно перебої з гарячою водою. Її відключають у зв"язку із заборгованістю "Теплокомуненерго" перед газопостачальником. А в мене завжди є. Котел автоматично підтримує задану температуру, а це також суттєво впливає на витрати газу.
Микола МАРЧЕНКО
Коментарі