Працівники каналізаційно-насосної станції в Миргороді два дні поспіль фіксували скидання сироватки із місцевого сирного комбінату. Вона вдвічі перевищувала норми за кислотністю та майже вчетверо за вмістом аміаку.
— Ми виїхали на каналізаційно-насосну станцію, щоб зафіксувати несанкціонований скид сироватки, взяли проби. Був охоронець. Потім прийшов начальник охорони. Але акта ніхто не підписав. Подзвонили головному інженеру сиркомбінату. Той сказав, що прибуде, та так і не з"явився. Хоч за законом повинен був приїхати. Подібне повторюється постійно, — пояснює інженер "Миргородводоканалу" Олена Боцвін, 35 років. — Це натуральна кислота. Очищення стічних вод ведуть мікроорганізми — активний мул. Але в кислому середовищі вони гинуть. А це означає, що в річку йтиме не очищена вода, а каналізаційні стоки. Коли кислота призведе до загибелі активного мулу, то в річку Хорол піде вся стічна вода міста-курорту.
На території сиркомбінату є цистерна на 45 т. Туди зливають сироватку.
— У що вона перетворюється за два-три дні, боюся навіть припустити, — каже Боцвін.
"Миргородводоканал" подав до суду на сиркомбінат. Вимагає відшкодувати майже 120 тис. грн за скидання стічних вод із понаднормативними забрудненнями.
— Про сироватку в каналізаційній мережі нічого сказати не можу. Про таке мені невідомо. Своїх очисних споруд не маємо. А тому в нас працює цех сушки, і ми сироватку сушимо, — відказує завідувачка виробництва підприємства Тетяна Мокрій.
До міської каналізації постійно зливає стоки Пирятинський сирзавод. Вони становлять 60% міських. Очисні споруди їх не в змозі переробити. Тож нечистоти потрапляють у річку Удай. За кілька кілометрів чути сморід. У Великій Кручі, що вниз по течії Удаю, гине риба, місцеві в річці не купаються. На підприємстві хочуть збудувати власні очисні споруди.
3 
1
Коментарі