У ніч на 29 січня в будинку по вул. Стешенка, 1 полтавського мікрорайону Алмазний загорівся підвал. Із нього вогонь перекинувся на дві квартири першого поверху.
О 13.00 біля під"їздів зібралися жителі п"ятиповерхівки. Обговорюють пригоду.
— Ми попрокидалися в три часа ночі від диму та шуму, — розповідає 47-річна Ольга Єгорова, жителька четвертого поверху. — Тут стільки диму було, що всім вистачило. Три бомжа в підвалі сиділи. Двох обвуглених витягли, а живого наші люди впіймали і били. Вони ж там грілися й матраци підпалили. Дим валив звідти, — показує на обвуглені вікна підвалу.
Квартира N62 згоріла вщент, у 83-й обгоріла кімната. Будинок відключили від газу та електроенергії.
Вхідні двері двокімнатної квартири N62 відчинені. Приміщення задимлене. На кухні розмовляють дві жінки.
— Погоріло все. Домоуправлєніє вже мені вікно робить, — плаче господиня 68-річна Світлана Набойченко. — У два часа ночі проснулася од того, що дихать нічим було. Бігом накинула гамаші, кофту і вискочила. Паспорт тільки взяла й документи на хату. Пожарка тушила підвал, а в мене в цей момент хата горіла.
— Стіки одьожі було, все згоріло, — плаче сестра Світлани Дмитрівни Галина Свічкаренко, 70 років.
Господиня веде до залитої водою кімнати. На підлозі до 30 обвуглених банок із консервацією, стіни чорні, вимикачі, розетки і люстра розплавилися. Згоріли меблі й особисті речі.
— Дві іконки мої старинні згоріли. Їх із покоління в покоління передавали, — скаржиться Світлана Дмитрівна. — Оце одна диван-кровать осталася, та вона теж обгоріла.
Світлана Набойченко зазнала збитків щонайменше на 30 тис. грн. Жінка 36 років пропрацювала кухарем у тресті їдалень. Після пенсії 9 років була прибиральницею Полтавського технікуму нафти і газу. Чоловік Віктор Матвійович помер 8 років тому.
Деякий час Світлана Дмитрівна житиме в 44-річного сина Юрія у приміському селі Макухівка. До кінця ремонту жінці обіцяють надати тимчасове житло в гуртожитку.
У квартирі N66, що над помешканням Світлани Дмитрівни, полопалися шибки в одній із кімнат.
— Щастя, що ми живі, — 44-річний Ігор Федоренко показує на скло. Він із дружиною Оленою та донькою Ларисою прокинувся від чаду. — Дим ішов із підлоги. Похапали сумки з речами і побігли надвір. Приїхала пожежна машина. Годину гасили підвал, а потім я обійшов дім і побачив, що горить квартира під нами. Воно б і нас захватило.
Федоренки кажуть, що не раз скаржилися на бомжів у ЖЕД N2 і міліцію. Та безрезультатно.
У будинку це третя пожежа через бомжів. Торік у грудні вони підпалили шину в підвалі, а 2 січня — старий диван. Тоді пожежники ліквідували вогонь.
— Ми знали, що там бомжі жили. Ганяли їх. Та вони все одно лазили, — каже Світлана Набойченко. — Просили в ЖЕКа двері якісь поставити. Однак на нас не зважали.
— Поширенню вогню сприяла захламленість підвалу. Жителів будинку довелося евакуювати, бо виявили, що отвори для дротів у плитах не зацементовані. Через це швидко загорілася квартира Набойченко і продимілися інші, — розповідає помічник начальника Головного управління МНС області Світлана Наталенко.
Кажуть, що один із мешканців будинку не хотів виходити. У нього померла дружина. На час пожежі вона лежала у труні.
Бомж, який вижив, перебуває в обласній лікарні.
— Він учадів, але з ним усе нормально, — розповідає начальник відділу зв"язків із громадськістю обласної міліції Юрій Сулаєв. — Покарання чоловікові загрожуватиме лише, коли доведуть, що це умисний підпал. Ми знаємо, що бомжі палили в підвалі газети і старі речі, щоб зігрітися.
2 
1
Коментарі